Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 14:12

Скорочення промисловості б’є рекорди. Україна вийшла в лідери


Виробництво металургії, яке є основним джерелом надходжень до держбюджету, скоротилося на 40% і продовжує падати...

Київ – Темпи промислового виробництва в Україні продовжують падати. У порівняні з січнем минулого року воно скоротилося на третину. Це у рази більше, ніж у країнах Європейського Союзу та Росії. До того ж, спад торкнувся усіх галузей промисловості.

Металургійна промисловість є основним джерелом надходжень до державного бюджету України. Сьогодні вона опинилася у дуже складній ситуації. Генеральний директор Маріупольського меткомбінату Володимир Бойко розповів Радіо Свобода, що виробництво металургії скоротилося на 40%. За його словами, така тенденція продовжується.

«Покращення не видно. Хоча і замовлення на дещо з’явилися, але ціни такі, що «падати» продовжуватимемо й далі. Ми всі працюємо десь на 60-70%. А ціни на метал знову пішли вниз. Але криза тільки розпочалася. Чітких антикризових заходів поки немає ніяких. Під час спаду виробництва та зниження заробітних плат потрібно думати, як зупинити ціни та прибрати доларовий еквівалент у відносинах усередині України», – зазначає Володимир Бойко.

За даними Державного комітету статистики, спад промислового виробництва у січні цього року в порівнянні з минулим становить понад 34%. Зниження темпів виробництва торкнулося практично усіх галузей. Приміром, виробництво у хімічній промисловості скоротилося майже вдвічі, легкій – на 40%, харчовій – на понад 14%.

Нинішнє скорочення промислового виробництва стало рекордним. За весь час Незалежності України найбільший спад фіксувався 15 років тому і становив тоді трохи більше 27%. А починаючи із 1999 року, в Україні спостерігалося лише зростання виробництва.

Найбільш дісталось експорту

Українська економіка значною мірою орієнтована на експорт. Найбільш вразливими сьогодні виявилися металургія, хімічна промисловість та машинобудування. Тож, за словами керівника Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліла, майбутнє цих галузей значною мірою залежатиме саме від економічної ситуації у світі. Проте, допомога держави також необхідна.

«Уряд має здійснювати проактивну економічну політику на внутрішньому ринку. Це дозволить частково замістити експортерам зовнішній попит, якого немає, активізувати виробництво у тих секторах, які орієнтовані на внутрішній попит. Це дозволить також активізувати ті сектори економіки, які орієнтовані на виробничі та інвестиційні попит, який, зрозуміло, що суттєво впав, тому що впали інвестиційні процеси у кризовий період», – каже Ярослав Жаліло.

Криза очистить промисловість і її власників

Спад промислового виробництва спостерігається в усіх країнах світу. Щоправда, темпи скорочення значно нижчі, ніж в Україні. Для прикладу, у Росії воно скоротилося на 16%, у Японії – майже на 10, у Німеччині – на 3, у Франції та Італії трохи більше, ніж на 2%. За словами президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, причиною такого відриву є недосвідченість власників українських підприємств.

«Вони приватизували підприємства, проте вони не досить професійні, і не досить ефективні. Все це дає великі ризики для нашої економіки. Проте я думаю, що це має і оздоровчий характер теж. Можна сказати, що така криза – це є підведенням риски під приватизацією. Буде масова заміна авантюристичних власників на ефективних. Хто не зможе адаптуватися, той передасть свою власність», – зауважив Олександр Пасхавер.

Що ж стосується антикризових заходів держави, то поки що вони виглядають малоефективними, і зазвичай стають предметом президентсько-прем’єрських суперечок. Секретаріат глави держави висловив стурбованість тим, що Держкомстат не оприлюднив у традиційні терміни показники ВВП за січень. На думку фахівців Секретаріату, таким чином Кабінет Міністрів намагається уникнути внесення змін до держбюджету. Ці звинувачення в уряді поки що не коментують.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG