Яна Полякова була юристом за фахом, спочатку вона працювала юрисконсультом, останні роки офіційно була безробітною, але допомагала пересічним людям, які не мають грошей на адвокатів та сили на боротьбу зі свавіллям міліції, прокуратури та судової системи Білорусі. Вона співпрацювала з мінськими правозахисними центрами.
В останню парламентську виборчу кампанію Яна Полякова стала членом ініціативної групи кандидата від опозиції – доньки колишнього політв’язня Вольгі Казулиної та зібрала на її підтримку 2 тисячі підписів виборців. Правозахисна та політична діяльність у Білорусі досі залишається небезпечною. Через це у неї і виникли проблеми з владою, КДБ та міліцією.
Під час виборчої кампанії у вересні минулого року в Яни Полякової стався інцидент у міліції – капітан Пугачов вимагав від неї підписати якісь папери, і коли вона попросила спершу дати їй їх прочитати, він кілька разів сильно вдарив її по руках та ногах. Це версія самої Полякової. Пізніше вона подала до прокуратури скаргу на цього офіцера міліції, але прокуратура не знайшла доказів її звинуваченням та завела справу на неї саму – за фактом наклепу та фальшивого доносу.
Шансів виграти судовий процес не було
За білоруських умов судочинства шансів виграти судовий процес у правозахисниці не було. Її визнали винною та засудили до двох з половиною років позбавлення волі. Вона мала відбувати покарання у виправній установі відкритого типу, тобто мала десь працювати в колгоспі чи на заводі, але залишатися під щоденним контролем та ночувати в спецінтернаті під вартою.
Цей вирок Яна Полякова сприйняла як несправедливий, сильно переживала, і як кажуть її подруги, була в депресії. Напередодні її самогубства про Полякову вийшла образлива стаття в газеті адміністрації президента Білорусі. Виглядає, що це стало останньою краплею.
Ті, хто знав Яну Полякову, розуміють, що і вирок, і все її переслідування були несправедливими. Люди кажуть, що винна, перш за все, влада, яка створила таку репресивну систему. Несправедливі судові вироки, звільнення з роботи, образливі статті в державній пресі та на телебаченні – це звичайні супутники життя білоруського опозиціонера. Але не всі можуть звикнути до цього.
У Яни Полякової залишилася тільки мама. Одружена вона не була, жила з мамою в місті Солігорську, до якого вона переїхала з України.
(Мінськ – Прага – Київ)
В останню парламентську виборчу кампанію Яна Полякова стала членом ініціативної групи кандидата від опозиції – доньки колишнього політв’язня Вольгі Казулиної та зібрала на її підтримку 2 тисячі підписів виборців. Правозахисна та політична діяльність у Білорусі досі залишається небезпечною. Через це у неї і виникли проблеми з владою, КДБ та міліцією.
Під час виборчої кампанії у вересні минулого року в Яни Полякової стався інцидент у міліції – капітан Пугачов вимагав від неї підписати якісь папери, і коли вона попросила спершу дати їй їх прочитати, він кілька разів сильно вдарив її по руках та ногах. Це версія самої Полякової. Пізніше вона подала до прокуратури скаргу на цього офіцера міліції, але прокуратура не знайшла доказів її звинуваченням та завела справу на неї саму – за фактом наклепу та фальшивого доносу.
Шансів виграти судовий процес не було
За білоруських умов судочинства шансів виграти судовий процес у правозахисниці не було. Її визнали винною та засудили до двох з половиною років позбавлення волі. Вона мала відбувати покарання у виправній установі відкритого типу, тобто мала десь працювати в колгоспі чи на заводі, але залишатися під щоденним контролем та ночувати в спецінтернаті під вартою.
Цей вирок Яна Полякова сприйняла як несправедливий, сильно переживала, і як кажуть її подруги, була в депресії. Напередодні її самогубства про Полякову вийшла образлива стаття в газеті адміністрації президента Білорусі. Виглядає, що це стало останньою краплею.
Ті, хто знав Яну Полякову, розуміють, що і вирок, і все її переслідування були несправедливими. Люди кажуть, що винна, перш за все, влада, яка створила таку репресивну систему. Несправедливі судові вироки, звільнення з роботи, образливі статті в державній пресі та на телебаченні – це звичайні супутники життя білоруського опозиціонера. Але не всі можуть звикнути до цього.
У Яни Полякової залишилася тільки мама. Одружена вона не була, жила з мамою в місті Солігорську, до якого вона переїхала з України.
(Мінськ – Прага – Київ)
