Доступність посилання

ТОП новини
22 листопада 2019, Київ 19:37

«Не хотів би, щоб питання візової політики ЄС занадто політизувалося» – Єлисєєв


Заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв

Прага – Заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв заперечує те, що в українській владі розгорнулася запекла боротьба довкола відновлення візового режиму для громадян ЄС. У розмові з Радіо Свобода він назвав таку дискусію «цивілізованим діалогом», але водночас застеріг від відновлення віз для європейців. Український дипломат у вівторок у Празі брав участь у підготовці саміту «Східного партнерства» ЄС, куди також запросили й Україну. Костянтин Єлисєєв розповів Радіо Свобода про цю подію, а також про своє бачення візових проблем.

– Я не хотів би, щоб декларації, які робляться і нашими політиками, і представниками громадянського суспільства й урядовцями, підміняли реальні конкретні дії, які належить зробити українській стороні для того, щоб дійсно на практиці запровадити безвізовий режим для українських громадян. Зокрема, йдеться про ратифікацію відповідних конвенцій Ради Європи, про створення нарешті єдиного міграційного органу в Україні – і саме тоді буде безвізовий режим.

– Чи це натяк на Міністерство внутрішніх справ України і на пана Луценка, який, на думку деяких експертів, якраз і блокує створення єдиного міграційного центру?


–Я не хотів би ні на кого натякати, але просто хотів би такий сигнал зробити. Більше того, я хотів би, що ми більш ефективно використовували ті кошти, які виділяються європейською стороною для України на цілі реадмісійного менеджменту. Згідно з угодою на реадмісію нам щорічно виділяється 30 мільйонів євро. На жаль, як свідчить мій аналіз, ці кошти неефективно використовуються.

– Чи Ви усвідомлюєте те, що багато громадян України обурені тим, що їм доводиться стояти в довгих чергах, і якщо Ви запитаєте пересічних українців, то вони погодяться з тим, щоб європейці страждали так само, як і вони, стоячи перед консульствами і принижуючись. Тобто, ідею, які озвучують деякі українські політики, підтримує і частина населення, досить суттєва.

– По-перше, я дуже не хотів би, щоб питання візової політики ЄС занадто політизувалося або драматизувалося. Проблему ніколи не заговориш. Якщо будеш казати «погано», а нічого не робити, то добре не стане. Я хотів, щоб ми прагматично і конкретно щось робили. Певні позитиви є. Якщо раніше рівень відмов, десь півроку тому, складав 10-12 відсотків в середньому по країнах Шенґенської зони, то зараз це й рівень складає 5-6 відсотків. Значно збільшилася кількість виданих віз. За минулий рік – понад мільйон. До речі, це набагато більше, ніж у 2007 році. Більше того, 50 відсотків віз видаються безкоштовно. Інша справа, в який спосіб ці візи видаються, в яких умовах і з цим зараз бореться і МЗС, і наші всі причетні структури. Але я переконаний у тому, що шляхом запровадження віз для громадян ЄС долі українських громадян ми не полегшимо.

– Перед своїм головуванням в ЄС Чехія заявляла про те, що готує візовий кодекс держав Євросоюзу, зокрема, щоб можна було оскаржувати рішення консульських установ. Останнім часом про це нічого не чути. Що Вам відомо про цю ініціативу, і як Україна до неї ставиться?

– Чеська сторона виконує свої обіцянки. Буквально нещодавно в рамках робочих органів ЄС було затверджено остаточний варіант візового кодексу ЄС і найближчим часом його подадуть на затвердження до Європейського парламенту. І навіть у цьому документі є деякі позитивні речі, які враховують інтереси української сторони і ті питання, які ми ставили на попередніх етапах. Ідеться про однозначну юридичну норму про те, що європейська сторона повинна давати, наприклад, пояснення у відмові у візі, там буде чітко регламентований порядок використання так званих посередницьких послуг і таке інше.

– У Празі Ви займалися підготовкою участі України в травневому саміті «Східного партнерства» ЄС. Європейська Комісія вже оголосила про те, що Україна і ще п’ять пострадянських держав, учасниць нової програми, можуть розраховувати на 600 мільйонів євро до 2013 року. Скільки з цього фінансового пирога припаде Україні?

– Це питання було предметом обговорення сьогодні. Ми дійшли єдиної точки зору, що передусім має йти конкретний проект, а під цей проект буде європейська сторона виділяти кошти. Ці кошти можуть виділятися з різних джерел і сьогодні про це нам сказали – як безпосередньо з бюджету Європейської Комісії, так із так званого добровільного фонду, з якого будуть перераховувати кошти на конкретні проекти країни-потенційні донори. Йдеться про країни не члени ЄС, зокрема США, Японію і таке інше. І, по-третє, йдеться про внески міжнародних фінансових установ як, наприклад, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку. Більше того, ми поставили питання про відкриття регіонального офісу Європейського інвестиційного банку на території однієї з країн-партнерів.

– Чи буде якась конкретна структура відповідати за «Східне партнерство» у Брюсселі, за зразком співпраці ЄС із державами Середземномор’я?

– Ми вирішили зробити більш прагматично: ті гроші, які гіпотетично могли витрачатися на створення бюрократичних структур, краще витратити на реалізацію конкретних проектів, зокрема щодо створення інтегрованої системи управління кордонами, вирівнювання розвитку регіонів. Для того, щоб координувати цю роботу, звичайно, буде створений окремий підрозділ у рамках Європейської Комісії, в країнах партнерах буде створений інститут національних координаторів і ми спробуємо спочатку без будь-якої бюрократії, без витрачання зайвих коштів, створення дублюючих структур, у такий от горизонтальний спосіб координувати нашу спільну роботу.

– Чи буде цього року угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом? Такі сподівання в України були, але нещодавно в Брюсселі Президент Ющенко дав зрозуміти, що процес затягується. Коли з’явиться ця угода, чи може її розділять на дві частини – політичну та економічну?

– Як голова делегації України на переговорах я хотів би відповідально заявити, що для мене ключовим є не термін «коли» – на півроку раніше, чи півроку пізніше, а якість і зміст угоди. Якщо якість і зміст угоди будуть відповідати нашим інтересам, то ми її негайно підпишемо. Зокрема, ми домовилися з моїм колегою, який також був сьогодні в Празі, про те, що 22 квітня в Києві відбудеться черговий офіційний раунд переговорів, на якому ми маємо досягти відчутного прогресу з відповідних розділів Угоди про асоціацію.

– Хоча офіційно ЄС говорить про те, що українсько-російський газовий конфлікт не затьмарив відносин між Україною і ЄС, в кулуарах про це далі постійно говорять. Нещодавно гостем штаб-квартири Радіо Свобода в Празі був посол Чехії з особливих доручень Вацлав Бартушка, який сказав: «я говорю своїм українським друзям прямо: ви крадете занадто багато і занадто швидко. Якщо далі підете таким темпом, то ви втратите і Крим, і незалежність». Це наклеп чи гірка правда?

– Я думаю, що це позиція окремої особи, але вона не відповідає дійсності. Якщо і були певні сумніви в нашій надійності після січневої кризи з газом, то після проведення 23 березня міжнародної конференції з модернізації української ГТС, думаю, що ці сумніви розвіялися. Зокрема, коли йдеться про натяки на крадіжки газу, то ми погодилися, що на східному кордоні України будуть побудовані станції, які будуть проводити облік газу і контролювати поставки з території Російської Федерації на територію України. Я думаю, що коли будуть ці лічильники, то будь-які натяки, будь-які погрози з будь-яких сторін будуть усунуті.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Дивитись коментарі (1)

XS
SM
MD
LG