Україна – одна з не багатьох країн світу, які мають космічну промисловість. На неї працюють три десятки заводів, бюро та дослідних інститутів в різних містах. Основні підприємства – дніпропетровські: колись засекречені завод «Південмаш» та конструкторське бюро «Південне», де розробляли і виготовляли бойові ракети, наразі є флагманами космічної індустрії.
За час незалежної України на рахунку дніпропетровських конструкторів близько ста пусків ракет-носіїв вітчизняного виробництва із суші та з океану, виведення на орбіту кількох сотень літальних апаратів різних країн.
А втім, в останні роки космічне серце України почало битися неритмічно. Дніпропетровські ракетобудівельники скаржаться: за часів президентства їхнього колишнього патрона Леоніда Кучми їхніми справами владна верхівка цікавилась більше.
Нині дніпропетровські ракетобудівники, як самі вони кажуть, переживають не найкращі часи. Зарплати на державних підприємствах не більша, аніж у приватників, молоді й досвідченим фахівцям ніяких преференцій.
Вітчизняну космічну галузь живлять іноземні інвестиції
Та й більшість конструкторських досягнень стали можливими лише завдяки іноземним замовленням, каже генеральний директор конструкторського бюро «Південне» Станіслав Конюхов, майже дві третини проектів реалізовують за рахунок контрактів із закордонними партнерами, зокрема, з Росією, у рамках програми запуску ракет-носіїв з Байконуру «Наземний старт» та зі США, у рамках програми «Морський старт». Це міжнародний проект запуску з плавучої платформи у Тихому океані.
«Звичайно, космічну галузь держава має підтримувати більш активно», – каже генеральний директор КБ «Південне».
Нові проекти: космос і зброя
А втім, нарікати на державу дніпропетровські конструктори не звикли, охочіше розповідають про плани та перспективи. Вже цього року за участі конструкторів «Південмашу» відбулося два пуски ракет-носіїв, обидва успішні. З космодрому Байконур вдруге у рамках програми «Наземний старт» запустили ракету-носій українсько-російського виробництва «Зеніт-3SL», а з космодрому Плесецьк стартував вітчизняний «Циклон». Долучились дніпропетровські ракетобудівники і до спорудження нового космодрому поблизу екватора, який замовила Бразилія.
Ще один проект, над яким працюють, – на замовлення вітчизняного Міноборони. Вперше за роки Незалежності фахівцям доручили спроектувати сучасні бойові ракетні комплекси для Збройних сил. Зразок має бути готовий до 2015 року, розповідає головний науковий співробітник КБ «Південне» Юрій Мошненко.
«Ракета розробляється в кооперації тільки з українськими підприємствами. У нас достатній потенціал, у нас є підприємства, які зможуть зробити і системи управління, і заряд, і пускову установку», – каже ракетобудівник.
Молоді ракетобудівники готові до старту
На зміну старшому поколінню дніпропетровських ракетобудівників готується молоде. Школярів та студентів, які цікавляться космосом і ракетними технологіями, зараз об’єднує Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Тут їм не тільки викладають теорію у гуртках та секціях, а й дають можливість реалізувати власні ідеї, зокрема, розробляти бортову апаратуру для літальних апаратів, виношувати проекти українських наносупутників.
Якраз у ці дні, напередодні «космічного» свята, у Центрі вже водинадцяте проходить Міжнародна молодіжна конференція «Людина і Космос», вона зібрала перспективних юнаків та дівчат, що мріють стати ракетобудівниками.
(Дніпропетровськ–Київ–Прага)
За час незалежної України на рахунку дніпропетровських конструкторів близько ста пусків ракет-носіїв вітчизняного виробництва із суші та з океану, виведення на орбіту кількох сотень літальних апаратів різних країн.
А втім, в останні роки космічне серце України почало битися неритмічно. Дніпропетровські ракетобудівельники скаржаться: за часів президентства їхнього колишнього патрона Леоніда Кучми їхніми справами владна верхівка цікавилась більше.
Нині дніпропетровські ракетобудівники, як самі вони кажуть, переживають не найкращі часи. Зарплати на державних підприємствах не більша, аніж у приватників, молоді й досвідченим фахівцям ніяких преференцій.
Вітчизняну космічну галузь живлять іноземні інвестиції
Та й більшість конструкторських досягнень стали можливими лише завдяки іноземним замовленням, каже генеральний директор конструкторського бюро «Південне» Станіслав Конюхов, майже дві третини проектів реалізовують за рахунок контрактів із закордонними партнерами, зокрема, з Росією, у рамках програми запуску ракет-носіїв з Байконуру «Наземний старт» та зі США, у рамках програми «Морський старт». Це міжнародний проект запуску з плавучої платформи у Тихому океані.
«Звичайно, космічну галузь держава має підтримувати більш активно», – каже генеральний директор КБ «Південне».
Нові проекти: космос і зброя
А втім, нарікати на державу дніпропетровські конструктори не звикли, охочіше розповідають про плани та перспективи. Вже цього року за участі конструкторів «Південмашу» відбулося два пуски ракет-носіїв, обидва успішні. З космодрому Байконур вдруге у рамках програми «Наземний старт» запустили ракету-носій українсько-російського виробництва «Зеніт-3SL», а з космодрому Плесецьк стартував вітчизняний «Циклон». Долучились дніпропетровські ракетобудівники і до спорудження нового космодрому поблизу екватора, який замовила Бразилія.
Ще один проект, над яким працюють, – на замовлення вітчизняного Міноборони. Вперше за роки Незалежності фахівцям доручили спроектувати сучасні бойові ракетні комплекси для Збройних сил. Зразок має бути готовий до 2015 року, розповідає головний науковий співробітник КБ «Південне» Юрій Мошненко.
«Ракета розробляється в кооперації тільки з українськими підприємствами. У нас достатній потенціал, у нас є підприємства, які зможуть зробити і системи управління, і заряд, і пускову установку», – каже ракетобудівник.
Молоді ракетобудівники готові до старту
На зміну старшому поколінню дніпропетровських ракетобудівників готується молоде. Школярів та студентів, які цікавляться космосом і ракетними технологіями, зараз об’єднує Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Тут їм не тільки викладають теорію у гуртках та секціях, а й дають можливість реалізувати власні ідеї, зокрема, розробляти бортову апаратуру для літальних апаратів, виношувати проекти українських наносупутників.
Якраз у ці дні, напередодні «космічного» свята, у Центрі вже водинадцяте проходить Міжнародна молодіжна конференція «Людина і Космос», вона зібрала перспективних юнаків та дівчат, що мріють стати ракетобудівниками.
(Дніпропетровськ–Київ–Прага)
