Головні теми саміту держав Північної, Центральної і Південної Америки, що добігає кінця в Тринідаді і Тобаґо – економічна криза і взаємини нової адміністрації США з Кубою.
Напередодні саміту, що зібрав лідерів 34 країн Західної півкулі, кубинський президент Рауль Кастро заявив, що готовий обговорювати з Бараком Обамою будь-які теми, включно з правами людини, свободи преси і проблемами політв’язнів. Однак за однієї умови: ці переговори США повинні вести з Кубою на рівних і зі всією необхідною повагою.
Виступаючи на прес-конференції в Мексиці, президент Обама сказав, що останнє рішення американського уряду про пом’якшення ембарґо показує: Вашингтон готовий переглянути свої взаємини з Гаваною, однак за умови, що Куба випустить із тюрем політв’язнів, а кубинці отримають свободу слова, пересування, віросповідання й інші права, які мають громадяни Західної півкулі.
Як зазначають американські політичні оглядачі, в цілому ембарґо щодо Куби все ще залишається в силі.
Президент Мексики Феліпе Кальдерон з цього приводу сказав, що майже 50-річна блокада ніяк не вплинула на Кубу і нічого не змінила.
Президент Венесуели Уґо Чавес заздалегідь пообіцяв бойкотувати фінальне комюніке саміту на знак протесту проти того, що Кубу не запросили на нараду.
Ось як розцінює розстановку сил на саміті виконавчий директор іспансько-американського Центру економічних досліджень у Вашингтоні Енеас Буґліон:
– Головне, що ми зараз спостерігаємо в Латинській Америці, – розвиток соціалізму 21-го сторіччя, або, якщо хочете, неосоціалізму. Очолює цей рух Венесуела, яка докладає чимало зусиль для створення латиноамериканського соціалістичного інтернаціоналу, що протистоїть США. Така атмосфера, в якій проходить 5-ий саміт регіональних країн. І головна проблема – кубинське питання.
Подивимося, чи Куба і США готові піти на взаємні поступки. На мій погляд, врегулювання взаємин з Кубою неможливе без участі Уґо Чавеса. Президент Обама, судячи з усього, відкинув ідею про окрему двосторонню зустріч із Чавесом.
Зараз існують два підходи до загального врегулювання розбіжностей на континенті. Одні виступають за те, щоб негайно і без будь-яких попередніх умов сісти за стіл переговорів і прийти до якоїсь угоди.
Інші вважають, що до будь-яких переговорів можна буде приступити лише після того, як країни, що перебувають під впливом Венесуели, почнуть поважати права людини.
– Чи можна очікувати від всеамериканського саміту якихось серйозних результатів?
– Я не думаю, що взаємини між США і країнами Латинської Америки стануть значно кращими за нової адміністрації. Важко повірити, що навіть при значно ліберальнішому уряді США зможуть зблизитися з Кубою, Венесуелою, іншими країнами, де влада порушує права людини і придушує політичну опозицію.
Хотілося б, щоб адміністрація Обами, все ж, якоюсь мірою брала приклад із адміністрації Буша: та підписувала двосторонні торговельні угоди, які дозволяли дати працю жителям Колумбії, Перу та інших країн.
Хоча США і хотіли би сконцентрувати увагу на проблемах економіки, енергії й безпеки, Венесуела і багато інших країн Латинської Америки, включно з Бразилією, очевидно зроблять центральним питання про Кубу.
Двосторонні переговори президентів США і Венесуели в Тринідаді і Тобаґо не планували, однак Барак Обама і Уґо Чавес ніби випадково зустрілись у кулуарах саміту. Прес-служба венесуельського президента поширила фотографії, на яких усміхнені президенти тиснуть один одному руки.
Напередодні саміту, що зібрав лідерів 34 країн Західної півкулі, кубинський президент Рауль Кастро заявив, що готовий обговорювати з Бараком Обамою будь-які теми, включно з правами людини, свободи преси і проблемами політв’язнів. Однак за однієї умови: ці переговори США повинні вести з Кубою на рівних і зі всією необхідною повагою.
Виступаючи на прес-конференції в Мексиці, президент Обама сказав, що останнє рішення американського уряду про пом’якшення ембарґо показує: Вашингтон готовий переглянути свої взаємини з Гаваною, однак за умови, що Куба випустить із тюрем політв’язнів, а кубинці отримають свободу слова, пересування, віросповідання й інші права, які мають громадяни Західної півкулі.
Як зазначають американські політичні оглядачі, в цілому ембарґо щодо Куби все ще залишається в силі.
Президент Мексики Феліпе Кальдерон з цього приводу сказав, що майже 50-річна блокада ніяк не вплинула на Кубу і нічого не змінила.
Президент Венесуели Уґо Чавес заздалегідь пообіцяв бойкотувати фінальне комюніке саміту на знак протесту проти того, що Кубу не запросили на нараду.
Ось як розцінює розстановку сил на саміті виконавчий директор іспансько-американського Центру економічних досліджень у Вашингтоні Енеас Буґліон:
– Головне, що ми зараз спостерігаємо в Латинській Америці, – розвиток соціалізму 21-го сторіччя, або, якщо хочете, неосоціалізму. Очолює цей рух Венесуела, яка докладає чимало зусиль для створення латиноамериканського соціалістичного інтернаціоналу, що протистоїть США. Така атмосфера, в якій проходить 5-ий саміт регіональних країн. І головна проблема – кубинське питання.
Подивимося, чи Куба і США готові піти на взаємні поступки. На мій погляд, врегулювання взаємин з Кубою неможливе без участі Уґо Чавеса. Президент Обама, судячи з усього, відкинув ідею про окрему двосторонню зустріч із Чавесом.
Зараз існують два підходи до загального врегулювання розбіжностей на континенті. Одні виступають за те, щоб негайно і без будь-яких попередніх умов сісти за стіл переговорів і прийти до якоїсь угоди.
Інші вважають, що до будь-яких переговорів можна буде приступити лише після того, як країни, що перебувають під впливом Венесуели, почнуть поважати права людини.
– Чи можна очікувати від всеамериканського саміту якихось серйозних результатів?
– Я не думаю, що взаємини між США і країнами Латинської Америки стануть значно кращими за нової адміністрації. Важко повірити, що навіть при значно ліберальнішому уряді США зможуть зблизитися з Кубою, Венесуелою, іншими країнами, де влада порушує права людини і придушує політичну опозицію.
Хотілося б, щоб адміністрація Обами, все ж, якоюсь мірою брала приклад із адміністрації Буша: та підписувала двосторонні торговельні угоди, які дозволяли дати працю жителям Колумбії, Перу та інших країн.
Хоча США і хотіли би сконцентрувати увагу на проблемах економіки, енергії й безпеки, Венесуела і багато інших країн Латинської Америки, включно з Бразилією, очевидно зроблять центральним питання про Кубу.
Двосторонні переговори президентів США і Венесуели в Тринідаді і Тобаґо не планували, однак Барак Обама і Уґо Чавес ніби випадково зустрілись у кулуарах саміту. Прес-служба венесуельського президента поширила фотографії, на яких усміхнені президенти тиснуть один одному руки.
