Як і багато інших молодих людей, Наталя Морарь має свій блоґ. Півтори сотні повідомлень, кілька віртуальних подарунків від друзів, один із них у вигляді наручників. Це був жарт, але тепер Наталя насправді ходить на допити до Генеральної прокуратури Молдови і перебуває під домашнім арештом.
Морарь каже, що навіть не могла собі уявити, що її спільний задум з іще п’ятьма друзями, приверне увагу цілого світу. «10 хвилин на креатив і схвалення рішення. Кілька годин поширення інформації через мережі, facebook, блоґи, смс друзям і розсилки електронною поштою. На вулицю вийшли 15 тисяч молодих людей!... Без телебачення чи будь-яких інших ЗМІ», – так описувала результат акції Наталя у своєму блозі.
В інтерв’ю британській газеті «Ґардіан» Наталя Морарь зізналася, що вона разом з друзями недооцінила не тільки роль Інтернету, але й масштаби обурення молоді політикою влади і виборчими порушеннями.
За першими результатами, на парламентських виборах у Молдові половину голосів здобула Комуністична партія. Тисячі людей вийшли на вулиці із протестом, який переріс у насильство. Під удар потрапили будівлі парламенту та адміністрація президента.
Морарь наполягає, що її участь в цій акції була ненасильницька. А її адвокат, Наталя Молосоґ у розмові з Радіо Свобода висловила стурбованість звинуваченнями у можливій причетності до погромів, за які загрожує покарання від 8 до 15 років тюрми.
Російські акценти
Наталя Морарь уже не вперше має проблеми зі владою. Вона була змушена повернутися до Молдови з російської столиці, де займалася розслідуванням корупції. Найрезонанснішою стала її стаття «Чорна каса Кремля», в якій вона описала, як у Росії фінансують політичні партії. Після цього Росія заборонила в’їзд журналістки до країни.
Морарь – випускниця московського університету, мала там право на постійне проживання, чоловіка з російським паспортом і сама подала документи на російське громадянство. Генеральний секретар Спілки журналістів Росії Ігор Яковенко в інтерв’ю Радіо Свобода тоді назвав цю заборону «новою формою цензури».
Хоча упродовж останніх двох років Наталя Морарь не мала можливості передавати репортажі з Росії, вона вважає, що офіційний Кишинів почав суворо розправлятися з усіма причетними до квітневої акції протесту саме після того, як ці маніфестації засудив Кремль.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про «закордонне втручання», а президент Молдови, комуніст Володимир Воронін вважає, що за протестами стоїть Румунія. Офіційний Бухарест, зі свого боку, закликав ЄС розслідувати «репресії» у сусідній країні.
Про міцні зв’язки між Кишиневом і Москвою, зокрема, свідчить і те, що президент Молдови розкритикував політику «Східного партнерства» ЄС, куди також запросили Молдову. Президентові Вороніну ця програма нагадує «кільце довкола Росії». Разом з тим Росія у березні вирішила передати Молдові 50 тисяч пального як «гуманітарну допомогу», щоб провести весняну посівну.
Морарь перевищила свої повноваження?
Ілля Барабанов – чоловік журналістки Наталі Морарь і водночас її керівник у російському тижневику «Нью Таймс», куди вона дописує з Кишинева. На запитання Радіо Свобода, у якій ролі Наталя Морарь виступала в акціях протесту проти результатів виборів у Кишиневі – журналіста чи політика, громадського діяча, Ілля Барабанов відповів: «Я вважаю, що Наталя Морарь як журналіст перевищила свої повноваження, тому що журналіст не має права робити те, що 6 числа робила вона. Але як людина і громадянин я її розумію і розумію, що якби у моїй країні відбувалися подібні події, то я також би зайняв певну громадянську позицію. Можливо, я не так би активно її проявляв, але по-людськи я її розумію».
Тим часом правозахисники з «Міжнародної Амністії» не бачать у діях Морарь та інших представників громадянського суспільства Молдови нічого поганого. Вони закликають молдовську владу чітко розмежувати між тими, хто вчинив протиправні дії і тими, хто скористався своїм правом на свободу мирних зборів і висловлення думки. Якщо Наталю Морарь заарештують, то міжнародні правозахисники будуть вважати її в’язнем сумління.
(Прага–Київ)
Морарь каже, що навіть не могла собі уявити, що її спільний задум з іще п’ятьма друзями, приверне увагу цілого світу. «10 хвилин на креатив і схвалення рішення. Кілька годин поширення інформації через мережі, facebook, блоґи, смс друзям і розсилки електронною поштою. На вулицю вийшли 15 тисяч молодих людей!... Без телебачення чи будь-яких інших ЗМІ», – так описувала результат акції Наталя у своєму блозі.
В інтерв’ю британській газеті «Ґардіан» Наталя Морарь зізналася, що вона разом з друзями недооцінила не тільки роль Інтернету, але й масштаби обурення молоді політикою влади і виборчими порушеннями.
За першими результатами, на парламентських виборах у Молдові половину голосів здобула Комуністична партія. Тисячі людей вийшли на вулиці із протестом, який переріс у насильство. Під удар потрапили будівлі парламенту та адміністрація президента.
Морарь наполягає, що її участь в цій акції була ненасильницька. А її адвокат, Наталя Молосоґ у розмові з Радіо Свобода висловила стурбованість звинуваченнями у можливій причетності до погромів, за які загрожує покарання від 8 до 15 років тюрми.
Російські акценти
Наталя Морарь уже не вперше має проблеми зі владою. Вона була змушена повернутися до Молдови з російської столиці, де займалася розслідуванням корупції. Найрезонанснішою стала її стаття «Чорна каса Кремля», в якій вона описала, як у Росії фінансують політичні партії. Після цього Росія заборонила в’їзд журналістки до країни.
Морарь – випускниця московського університету, мала там право на постійне проживання, чоловіка з російським паспортом і сама подала документи на російське громадянство. Генеральний секретар Спілки журналістів Росії Ігор Яковенко в інтерв’ю Радіо Свобода тоді назвав цю заборону «новою формою цензури».
Хоча упродовж останніх двох років Наталя Морарь не мала можливості передавати репортажі з Росії, вона вважає, що офіційний Кишинів почав суворо розправлятися з усіма причетними до квітневої акції протесту саме після того, як ці маніфестації засудив Кремль.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про «закордонне втручання», а президент Молдови, комуніст Володимир Воронін вважає, що за протестами стоїть Румунія. Офіційний Бухарест, зі свого боку, закликав ЄС розслідувати «репресії» у сусідній країні.
Про міцні зв’язки між Кишиневом і Москвою, зокрема, свідчить і те, що президент Молдови розкритикував політику «Східного партнерства» ЄС, куди також запросили Молдову. Президентові Вороніну ця програма нагадує «кільце довкола Росії». Разом з тим Росія у березні вирішила передати Молдові 50 тисяч пального як «гуманітарну допомогу», щоб провести весняну посівну.
Морарь перевищила свої повноваження?
Ілля Барабанов – чоловік журналістки Наталі Морарь і водночас її керівник у російському тижневику «Нью Таймс», куди вона дописує з Кишинева. На запитання Радіо Свобода, у якій ролі Наталя Морарь виступала в акціях протесту проти результатів виборів у Кишиневі – журналіста чи політика, громадського діяча, Ілля Барабанов відповів: «Я вважаю, що Наталя Морарь як журналіст перевищила свої повноваження, тому що журналіст не має права робити те, що 6 числа робила вона. Але як людина і громадянин я її розумію і розумію, що якби у моїй країні відбувалися подібні події, то я також би зайняв певну громадянську позицію. Можливо, я не так би активно її проявляв, але по-людськи я її розумію».
Тим часом правозахисники з «Міжнародної Амністії» не бачать у діях Морарь та інших представників громадянського суспільства Молдови нічого поганого. Вони закликають молдовську владу чітко розмежувати між тими, хто вчинив протиправні дії і тими, хто скористався своїм правом на свободу мирних зборів і висловлення думки. Якщо Наталю Морарь заарештують, то міжнародні правозахисники будуть вважати її в’язнем сумління.
(Прага–Київ)
