Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 19:14

Гроші в банку чи гроші в банці? Довіра до українських банків підірвана


Близько ста двадцяти мільярдів гривень забрали українські вкладники за останні півроку з вітчизняних комерційних банків. Про це повідомив сьогодні президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Наскільки банки втратили довіру і чи її можна повернути?

Закарпатські кредитні суперечки

Досі преса повідомляє про факти, коли вкладникам не повертають їхні депозити. Або видають лише невеликими порціями у 100-200 гривень. (Причому йдеться не про дострокову видачу. Нацбанк заборонив це комерційним банкам ще торік). Один із тих вкладників, кому ніяк не вдається повернути свої «кровні», 36-річний мешканець Ужгорода Вадим. Його поневіряння з одним із ужгородських банків тривають понад місяць. Але вклад і нині там. Докладніше про те, як неохоче повертають депозити вкладникам на Закарпатті, розповідає кореспондентка Радіо «Свобода» Надія Петрів. «Вадим уже хоче йти скаржитися до Нацбанку. «У мене депозит закінчився ще півтора місяці тому, це вже після відміни мораторію про видачу депозитів, але я все ще не отримав його на руки. Обіцяли ще в понеділок видати гроші, але не дали. Сьогодні середа, завтра – останній робочий день, я так розумію, що й цього тижня не отримаю гроші. Не знаю, мабуть, треба йти вже якусь скаргу в Нацбанк писати чи що?».

Ще у більш парадоксальній ситуації 58-річна Марія Біров. Вона живе в селі Минай, що в Ужгородському районі. Жінка на пенсії, але разом із тим працює. Як сама розповідає, за зарплату жила, пенсію відкладала, як кажуть у народі, на «чорний день». Зараз той чорний день прийшов: весняні дощі через стару покрівлю почали затікати до хати. Жінка змушена поміняти дах, відремонтувати весь будинок. Подалася в банк за грошима, які автоматично переводила на депозит… і нічого не отримала. Працівники сказали, що термін вкладу ще не закінчився, а ремонт — недостатня підстава для дострокового розірвання угоди. Зараз пані Марія мусить звертатися до кредитної спілки і позичати гроші під шалені відсотки.
«Ми мусимо брати кредит, бо треба покрівлю відремонтувати й поштукатурити хату. Депозити не дають, доведеться брати кредит у кредитній спілці, бо іншого виходу немає А кредит там дають під 33-34 відсотки!».

Фінансові установи, які дійсно повертають депозити, можна порахувати на пальцях однієї руки. Зазвичай людям або відмовляють, або тільки обіцяють, що повернуть. Але є й такі, що вимагають сплати незрозумілої комісії. Єдиний шлях повернути зароблене — це йти до суду. Так кажуть юристи і переконують, що в банків немає ніяких шансів».

Де майже 120 мільярдів доларів?

Киянка Олена чотири роки тримала свої заощадження в одному зі столичних комерційних банків. Але побачивши, як у деяких інших фінустановах люди не можуть домогтися повернення вкладів, вона вирішила забрати всі свої гроші до копійки. Краще, на її погляд, тримати їх удома. «5 років я тримала гроші на депозиті в досить надійному банку. Коли почалася криза, паніка, я захотіла їх зняти, бо дуже злякалася. Одразу мені кошти не видали, але коли закінчився строк (я чекала 3 місяці), я забрала і гривневий, і доларовий вклад. Але працівники банку вмовляли лишити гроші, пропонували різні акції. Не знаю, коли в людей може повернутися довіра до банків. Але й незрозуміло, де тепер гроші тримати».

Українці наполегливо забирають гроші з банків, і наразі кінця такому процесу не видно, констатує президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. «Є дані, що в населення України не менше, ніж 40 мільярдів доларів. У першому кризовому кварталі минулого року 71 мільярд вийшов із банківської системи. Додати ще 47 мільярдів за цей рік. Запитання: де ці гроші? У населення! Є суб’єкти, які готові працювати, є економіка, яка потребує грошей, є банківська система, яка б могла направити ці гроші в економіку. А чого нема? Довіри до влади, щоб запустити цей механізм». У квітні відтік депозитів у гривнях припинився, а відтік внесків в іноземній валюті триває, зазначив президент Асоціації. На його думку, врятувати банківську систему, зокрема, та економіку країни взагалі здатне саме суспільство. Наводячи південнокорейський досвід, він закликає не нагнітати паніку. «Підчас банківської кризи в 90-их роках на прохання уряду Південної Кореї населення понесло золото, срібло в банки. Саме для того, щоб не допустити банківської кризи. У нас навіть і нести нічого не треба. У нас наявні грошові ресурси - гривня і долар, які є в Україні, і їх достатньо для того, щоб врятувати країну і економіку від кризи».

Мільярди гривень втратила українська банківська система через відтік депозитів, підтверджує Олександр Клименко, член парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності. З іншого боку, таких високих процентних ставок по кредитах, які пропонують своїм клієнтам українські фінансові установи, немає в інших європейських країнах, запевнив він.

Коли Вам не повертають гроші з депозиту, термін якого минув, треба йти до суду. У банків немає шансів не віддати їх, переконує юрист Василь Ковтун. Він розповів, як йому вдалося виграти дві такі судові справи і повернути гроші. «Ми застосували просту схему: клієнт оформив договір займу з одним із родичів під заставу банківського депозиту. Після цього родич подав до суду на нашого вкладника за неповернення кредиту. І суд ухвалив рішення про стягнення застави, предметом якої був депозит. Клієнт повернув собі гроші».


За яких умов Ви поклали б гроші на депозит у банку?
Юлія, перукарка: У мене не було і не буде ніяких депозитів і навіть карток. Бо я цілком не довіряю нашим банкам.
Олена, службовець: Якби були гроші, то я б поклала. Якби була впевнена, що є якісь гарантії від держави, якби вона гарантувала повернення вкладів.
Костянтин, помічник менеджера: Якби політично ситуація була стабільнішою, то й фінансово спокійніше було б.
Ігор, менеджер: На цей момент я ні за яких умов гроші в банк не поклав би. Усі фінансові механізми в державі мають бути прозорими.
Людмила, архітектор: На сьогоднішній час, я б ні за яких умов не зробила цього. Бо я зовсім зневірилася.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG