(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Сьогодні КСУ офіційно розтлумачив деякі пункти статті 83 Конституції України. Йдеться про конституційний механізм заміни окремих членів уряду та прем’єр-міністра.
Як виглядає, президент сподівався отримати з цим рішенням КСУ підстави для розпуску парламенту.
Чи отримав, чи ні? Тут політологи та політики розходяться, нібито, в своїх думках.
Виглядає, нібито, що не отримав. Але зараз послухаємо точку зору правників. Хто буде перший?
Микола Сірий: Перш за все я хотів би звернути увагу на те, що у своєму інтерв’ю чи на прес-конференції голова КСУ звернув увагу на ту обставину, що дане рішення не є політичним.
Як він пояснив, що якщо б рішення було прийнято на користь однієї зі сторін, тобто на користь президента чи ВР, то воно, напевне, було б політичне. А так, як воно ні на чию користь, більше того змістовно, м’яко кажучи, ніяке, бо повторює зміст Конституції, то воно не політичне.
Перш за все я хотів би не погодитися з цією позицією. Насправді платники податків в Україні утримують в тому числі й КСУ не для того, щоб він давав такі рішення, які є незрозумілими, а саме для того, щоб він давав абсолютно чіткі і зрозумілі рішення, в тому числі й на такі складні питання, яким є й це запитання.
- То з Вашої точки зору, все-таки рішення ніяке, чи воно дає відповідь?
Микола Сірий: Я сказав би, що це рішення не просто ніяке, а воно трошки і суперечить конституційній практиці. Тут можливі різні тлумачення, але з моєї точки зору КСУ завузив тлумачення Конституції.
Тобто, те, що стосується формування уряду, є дві процедури. Одна процедура пов’язана з переобранням парламенту, коли обов’язково новий уряд призначається.
А друга процедура – це та процедура, яка включається в період поточної роботи, коли між виборами до парламенту з урядом теж можуть бути різні перетворення, в тому числі хтось з міністрів може захворіти, хтось з міністрів може з якихось причин піти у відставку і треба заповнювати ті посади, то для цього діє друга процедура.
Конституція дає відмінності, акценти. Хоча, на жаль, Конституція не дає чітко ці акценти, розпливчато, а це створює причини для політичних ускладнень. Але все-таки Конституція пропонує більш широкий погляд на позицію.
А рішення КСУ, яке сьогодні було оприлюднене, фактично звело дві процедури в одну процедуру, сказавши, що і прем’єр-міністра при формуванні нового уряду, і міністрів, маючи на увазі при заміні міністрів за будь-яких обставин, теж подає коаліційна більшість в парламенті.
А з цього приводу Конституція висловлюється двояко. Тому, скажімо, це причина для подальших розмов з цього приводу.
- Пане Березюк, наскільки Ваша точка зору співпадає з думкою колеги, чи вона ще більш жорстка?
Олег Березюк: Моя точка зору більш радикальна.
Справа в тому, що КСУ створений для того, щоб судити, щоб давати людям і органам державної влади тлумачення норм Конституції, тобто, іншими словами, пояснювати, що означає та чи інша стаття Основного Закону.
Якщо КСУ не розтлумачує, що означає та чи інша стаття закону, то в мене виникає одне просте питання: навіщо нашій державі потрібен такий КСУ? І взагалі навіщо суспільству орган державної влади, який нічого не робить, не виконує свої прямі функції?
Тому, я вважаю, в даному випадку КСУ діє неефективно. І це не перший раз. Ми дуже добре пам’ятаємо рішення КСУ, яке дозволяло Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін, хоча в Конституції чорним по білому написано, що має балотуватися тільки на два терміни підряд.
Зовсім недавно, коли була парламентська криза (Ви також знаєте), то КСУ так довго вирішував проблему політичної кризи, не приймаючи ніякого рішення, поки ця криза сама собою не вирішилася.
В кінці-кінців замість того, щоб прийняти якесь правосудне рішення, пояснити сторонам, що вони мають робити, КСУ не робив нічого.
Ну, і взагалі, я вважаю, що такий орган, як КСУ в свій час був створений лише тільки для того, щоб узаконювати незаконні рішення виконавчої влади.
На сьогоднішній день, я більше, ніж впевнений, цей орган є в країні недієздатним. Я вважаю, що доцільніше було б його функції передати ВСУ, так як це зроблено в США, в Скандинавських країнах.
- Звичайно, не наша з вами справа тлумачити ці положення Конституції України в ефірі. Мав би це зробити КСУ. Але якщо вже так сталося, то як би Ви, будучи хай ефемерно чи фантастично (зараз так подумаємо) суддею КСУ, яке б рішення прийняли ви? Як би ви тлумачили Конституцію?
Олег Березюк: Не наша справа тлумачити норми Конституції. Чому не наша? Якраз наша. Ми – юристи, ми даємо доктринальне тлумачення. Але офіційне має дати КСУ.
Наше – це наша думка. З нею можуть погоджуватися, можуть не погоджуватися, а от з рішенням КСУ – воно має бути обов’язковим. Але КСУ сьогодні не виконав свою пряму функцію. Він не діяв за своїм призначенням.
- Тобто, напередодні Першого травня ми могли б говорити про те, що у трудящихся, які завтра відзначають День солідарності, є привід для того, аби піти під КСУ і там виступити з гаслами проти КСУ?
Олег Березюк: Абсолютно правильно.
Микола Сірий: Мабуть, що таких виступів не буде.
Я хотів би спробувати стати все-таки на захист КСУ. Я думаю, що КСУ чимало позитивної і потрібної роботи виконує для суспільства, хоча є рішення неоднозначні, рішення спірні.
Дане рішення теж саме, на мою думку, буде ще тлумачитися.
Я теж хотів би погодитися з думкою про те, що не зовсім правильний меседж суспільству нав’язується, що ніхто не повинен тлумачити, окрім КСУ. На те й існують правові норми та на те вони й пропонуються суспільству, щоб суспільство розуміло їх зміст.
І завдання політиків, і завдання юристів, і завдання насправді кожного громадянина намагатися розтлумачити, зрозуміти ті чи інші положення.
Але все-таки, повертаючись до Вашого питання, пані Інно, відносно того, яке рішення бажано було б приймати з цього приводу, то я хотів би звернути увагу на те, що КСУ з даного питання, питання, яке стосується функціонування коаліції в парламенті, вже приймає за останні вісім місяців друге рішення. І вдруге вже обходить це питання, вже в інший спосіб обходить.
Перше рішення, яке було в вересні минулого року прийняте, КСУ визначив таким чином, що це взагалі не його підвідомчість, не його питання, і сама ВР мала би більш чітко визначитись відносно порядку функціонування коаліції і припинення її діяльності, створення коаліції.
А тепер КСУ пішов іншим шляхом, пішов через вузьке тлумачення. Насправді тлумачення – це більш широка трактовка. Тобто, тлумачення вузьким за визначенням не може бути.
Я тут тільки хотів би сказати, що те рішення і це рішення, на мою думку, обходить ключове положення Конституції, яке стосується розподілу влад.
6 стаття Конституції визначає, що влада в Україні будується на принципі розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. І обійти це ключове положення, розтлумачуючи функціональний механізм законодавчої влади, через який йде прив’язка по створенню виконавчої влади… Ну, насправді треба вміти обійти цю ключову норму.
От фактично КСУ вже двічі обходить кочову норму, яка фактично дає, на мій погляд, 90% відповіді на дане питання…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Сьогодні КСУ офіційно розтлумачив деякі пункти статті 83 Конституції України. Йдеться про конституційний механізм заміни окремих членів уряду та прем’єр-міністра.
Як виглядає, президент сподівався отримати з цим рішенням КСУ підстави для розпуску парламенту.
Чи отримав, чи ні? Тут політологи та політики розходяться, нібито, в своїх думках.
Виглядає, нібито, що не отримав. Але зараз послухаємо точку зору правників. Хто буде перший?
Микола Сірий: Перш за все я хотів би звернути увагу на те, що у своєму інтерв’ю чи на прес-конференції голова КСУ звернув увагу на ту обставину, що дане рішення не є політичним.
Як він пояснив, що якщо б рішення було прийнято на користь однієї зі сторін, тобто на користь президента чи ВР, то воно, напевне, було б політичне. А так, як воно ні на чию користь, більше того змістовно, м’яко кажучи, ніяке, бо повторює зміст Конституції, то воно не політичне.
Перш за все я хотів би не погодитися з цією позицією. Насправді платники податків в Україні утримують в тому числі й КСУ не для того, щоб він давав такі рішення, які є незрозумілими, а саме для того, щоб він давав абсолютно чіткі і зрозумілі рішення, в тому числі й на такі складні питання, яким є й це запитання.
- То з Вашої точки зору, все-таки рішення ніяке, чи воно дає відповідь?
Микола Сірий: Це рішення не просто ніяке, а воно трошки і суперечить конституційній практиці. КСУ завузив тлумачення Конституції.
Микола Сірий: Я сказав би, що це рішення не просто ніяке, а воно трошки і суперечить конституційній практиці. Тут можливі різні тлумачення, але з моєї точки зору КСУ завузив тлумачення Конституції.
Тобто, те, що стосується формування уряду, є дві процедури. Одна процедура пов’язана з переобранням парламенту, коли обов’язково новий уряд призначається.
А друга процедура – це та процедура, яка включається в період поточної роботи, коли між виборами до парламенту з урядом теж можуть бути різні перетворення, в тому числі хтось з міністрів може захворіти, хтось з міністрів може з якихось причин піти у відставку і треба заповнювати ті посади, то для цього діє друга процедура.
Конституція дає відмінності, акценти. Хоча, на жаль, Конституція не дає чітко ці акценти, розпливчато, а це створює причини для політичних ускладнень. Але все-таки Конституція пропонує більш широкий погляд на позицію.
Микола Сірий: Рішення КСУ фактично звело дві процедури в одну процедуру, сказавши, що і прем’єр-міністра при формуванні нового уряду, і міністрів, маючи на увазі при заміні міністрів за будь-яких обставин, теж подає коаліційна більшість в парламенті. Це причина для подальших розмов з цього приводу.
А рішення КСУ, яке сьогодні було оприлюднене, фактично звело дві процедури в одну процедуру, сказавши, що і прем’єр-міністра при формуванні нового уряду, і міністрів, маючи на увазі при заміні міністрів за будь-яких обставин, теж подає коаліційна більшість в парламенті.
А з цього приводу Конституція висловлюється двояко. Тому, скажімо, це причина для подальших розмов з цього приводу.
- Пане Березюк, наскільки Ваша точка зору співпадає з думкою колеги, чи вона ще більш жорстка?
Олег Березюк: Моя точка зору більш радикальна.
Справа в тому, що КСУ створений для того, щоб судити, щоб давати людям і органам державної влади тлумачення норм Конституції, тобто, іншими словами, пояснювати, що означає та чи інша стаття Основного Закону.
Якщо КСУ не розтлумачує, що означає та чи інша стаття закону, то в мене виникає одне просте питання: навіщо нашій державі потрібен такий КСУ? І взагалі навіщо суспільству орган державної влади, який нічого не робить, не виконує свої прямі функції?
Олег Березюк: В даному випадку КСУ діє неефективно. І це не перший раз. Ми дуже добре пам’ятаємо рішення КСУ, яке дозволяло Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін.
Тому, я вважаю, в даному випадку КСУ діє неефективно. І це не перший раз. Ми дуже добре пам’ятаємо рішення КСУ, яке дозволяло Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін, хоча в Конституції чорним по білому написано, що має балотуватися тільки на два терміни підряд.
Зовсім недавно, коли була парламентська криза (Ви також знаєте), то КСУ так довго вирішував проблему політичної кризи, не приймаючи ніякого рішення, поки ця криза сама собою не вирішилася.
В кінці-кінців замість того, щоб прийняти якесь правосудне рішення, пояснити сторонам, що вони мають робити, КСУ не робив нічого.
Ну, і взагалі, я вважаю, що такий орган, як КСУ в свій час був створений лише тільки для того, щоб узаконювати незаконні рішення виконавчої влади.
Олег Березюк: КСУ в свій час був створений лише тільки для того, щоб узаконювати незаконні рішення виконавчої влади. Доцільніше було б його функції передати ВСУ, так як це зроблено в США, в Скандинавських країнах.
На сьогоднішній день, я більше, ніж впевнений, цей орган є в країні недієздатним. Я вважаю, що доцільніше було б його функції передати ВСУ, так як це зроблено в США, в Скандинавських країнах.
- Звичайно, не наша з вами справа тлумачити ці положення Конституції України в ефірі. Мав би це зробити КСУ. Але якщо вже так сталося, то як би Ви, будучи хай ефемерно чи фантастично (зараз так подумаємо) суддею КСУ, яке б рішення прийняли ви? Як би ви тлумачили Конституцію?
Олег Березюк: Не наша справа тлумачити норми Конституції. Чому не наша? Якраз наша. Ми – юристи, ми даємо доктринальне тлумачення. Але офіційне має дати КСУ.
Наше – це наша думка. З нею можуть погоджуватися, можуть не погоджуватися, а от з рішенням КСУ – воно має бути обов’язковим. Але КСУ сьогодні не виконав свою пряму функцію. Він не діяв за своїм призначенням.
- Тобто, напередодні Першого травня ми могли б говорити про те, що у трудящихся, які завтра відзначають День солідарності, є привід для того, аби піти під КСУ і там виступити з гаслами проти КСУ?
Олег Березюк: Абсолютно правильно.
Микола Сірий: Мабуть, що таких виступів не буде.
Я хотів би спробувати стати все-таки на захист КСУ. Я думаю, що КСУ чимало позитивної і потрібної роботи виконує для суспільства, хоча є рішення неоднозначні, рішення спірні.
Дане рішення теж саме, на мою думку, буде ще тлумачитися.
Я теж хотів би погодитися з думкою про те, що не зовсім правильний меседж суспільству нав’язується, що ніхто не повинен тлумачити, окрім КСУ. На те й існують правові норми та на те вони й пропонуються суспільству, щоб суспільство розуміло їх зміст.
І завдання політиків, і завдання юристів, і завдання насправді кожного громадянина намагатися розтлумачити, зрозуміти ті чи інші положення.
Але все-таки, повертаючись до Вашого питання, пані Інно, відносно того, яке рішення бажано було б приймати з цього приводу, то я хотів би звернути увагу на те, що КСУ з даного питання, питання, яке стосується функціонування коаліції в парламенті, вже приймає за останні вісім місяців друге рішення. І вдруге вже обходить це питання, вже в інший спосіб обходить.
Перше рішення, яке було в вересні минулого року прийняте, КСУ визначив таким чином, що це взагалі не його підвідомчість, не його питання, і сама ВР мала би більш чітко визначитись відносно порядку функціонування коаліції і припинення її діяльності, створення коаліції.
А тепер КСУ пішов іншим шляхом, пішов через вузьке тлумачення. Насправді тлумачення – це більш широка трактовка. Тобто, тлумачення вузьким за визначенням не може бути.
Я тут тільки хотів би сказати, що те рішення і це рішення, на мою думку, обходить ключове положення Конституції, яке стосується розподілу влад.
6 стаття Конституції визначає, що влада в Україні будується на принципі розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. І обійти це ключове положення, розтлумачуючи функціональний механізм законодавчої влади, через який йде прив’язка по створенню виконавчої влади… Ну, насправді треба вміти обійти цю ключову норму.
От фактично КСУ вже двічі обходить кочову норму, яка фактично дає, на мій погляд, 90% відповіді на дане питання…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
