У Дніпропетровському будинку-інтернаті для інвалідів норвезька скаутська команда пробуде кілька днів – прошпаклює стіни, поклеїть шпалери, замінить двері, придбає і встановить нові меблі. У дирекції дитячого будинку кажуть: ремонт кімнат – це справді те, що необхідно зараз дітям, адже українські доброчинники найчастіше тільки засипають вихованців солодощами та м’якими іграшками.
«Із міжнародною скаутською організацією ми співпрацюємо сім років. Раніше ця співпраця полягала в тому, що влітку ми вивозили вихованців у скаутський табір, у Царичанському районі. Там діти спілкувалися з міжнародною скаутською організацією, зокрема, і з представниками з Норвегії», – розповіла директор дитячого будинку Вікторія Бабанська.
Допомога за покликом душі
Після дитбудинку для інвалідів норвезькі скаути планують завітати до інших сирітських закладів Дніпропетровщини, допомогти з ремонтами. До доброчинної акції хочуть залучити й однодумців з інших країн Європи.
У дніпропетровському обласному осередку скаутської організації «Пласт» помічникам з-за кордону раді. Досі спілкуватись з іноземними однодумцями мали змогу, в основному, під час літнього таборування та зустрічей з обміну досвідом. Керівник станичної пластової ради у Дніпропетровську Лілія Лапеєва зауважує, що український «Пласт», хоч і є частиною всесвітнього скаутського руху, однак до доброчинних міжнародних проектів долучається не так уже й часто – бракує не ініціативи, а коштів.
«У Європі більш розвинута доброчинність, скаутські організації підтримуються державою, благодійними фондами. Цим похвалитись ми, на жаль, не можемо. Знаходяться іноді спонсори. Але скаути – це волонтерські організації, вони не отримують зарплату за свою роботу, діють за покликом душі, отримують моральне задоволення від того і привчають дітей робити добрі справи», – сказала Радіо Свобода Лілія Лапеєва.
Наступна зустріч дніпропетровських скаутів з іноземними однодумцями відбудеться влітку. Всесвітній скаутський зліт – джамборі – цього року запланований у Швеції.
