Доступність посилання

ТОП новини

Напередодні Дня гніву: Тимошенко – з «неприємним осадом», Ющенко – з «неміряним» рейтингом (європейська преса)


Прага – Газети інформують про акції протесту в Україні 27 квітня у день річниці підписання президентами України і Росії, Януковичем і Медведєвим, так званих Харківських угод, які разом із продовженням базування російського флоту в українському Севастополі мали знизити тиск газових цін на економіку України. Опозиція під час акцій протесту у середу заявила, що флот Росії отримав право на довге життя в Севастополі, але Україна так і не отримала очікуваного «газового полегшення». Оглядачі також наголошують, що масове невдоволення українців владою Януковича і Харківськими угодами наростає. Однак розкол в українській опозиції робить прогнози на День гніву, призначений в Україні на 19 травня, досить проблематичними. Газети звернули увагу на те, як 27 квітня одна з опозиційних сил, а саме – БЮТ, поспішила вивищитися над іншими.

Польська «Жечпосполіта» зауважує, що 27 квітня українські опозиційні сили засудили Харківські угоди Президента Януковича, за якими російський флот продовжив базування в українському Севастополі до 2042 року, хоча перед цим Україна планувала розпрощатися з російськими моряками до 2017 року. Польська газета інформує, що одна з опозиційних сил – «Наша Україна» Віктора Ющенка – зібрала з’їзд протесту під стінами Верховної Ради, де лідер партії назвав Харківські угоди «другою Переяславською угодою»… Польська газета також звертає увагу на акцію опозиції, зокрема «Фронту змін», в Севастополі під гаслом:«Флот стоїть. Де дешевий газ?» «Жечпосполіта» також зауважує, що правляча Партія регіонів вивела на вулиці України своїх активістів із гаслами на підтримку Харківських угод.

Російська «Комерсант» іронізує над подіями 27 квітня в Україні і наголошує, що «українська опозиція виступила єдиним флотом», маючи на увазі спроби української опозиції об’єднаними зусиллями засудити Харківські угоди, річниця котрих виповнилася минулої середи. Правда, як зауважує газета, «спонтанне об’єднання навряд чи виявиться міцним». Тут також звертають увагу на перегукування поблизу Верховної Ради мітингів «Нашої України» колишнього Президента Ющенка і групи активістів Партії регіонів, котрі вихваляли, на відміну від помаранчевих, підписання Харківських угод їхнім шефом Віктором Януковичем. Газета зауважила, що Віктор Ющенко вперше з’явився на масові акції після програних ним президентських виборів та з рекордно низьким рейтингом – його нині ніхто вже не міряє, тому й кажуть, що популярність Ющенка в народі «неміряна». Разом з критикою Харківських угод «Наша Україна» закликала 27 квітня до розриву газових угод із Росією від січня 2009 року, що їх підписала тоді прем’єр Юлія Тимошенко. «Комерсант» наголошує, що саме ця газова угода Тимошенко з Путіним змусила владу Януковича піти на Харківські угоди. Газета також зауважує, що «цей факт зараз не заважає Юлії Тимошенко вимагати вигнання російських моряків в один голос із Віктором Ющенком. Їй не заважає навіть те, що зараз проти неї відкрита кримінальна справа за зловживання владою саме з мотивів підписання пам’ятної угоди з Путіним». Російське видання також зазначає, що українська опозиція увечері 27 грудня створила ще одну ілюзію об’єднання, коли представники відразу 14 опозиційних партій зібралися біля пам’ятника Шевченку. Тут багато мовилось про об’єднання, негайну денонсацію Харківських угод, але, як наголосила «Комерсант», «за кілька годин до цього мітингу і ухвалення проекту цієї заяви 14 партій цей документ з’явився раптом на сайті пані Тимошенко, що інші опозиціонери сприйняли, як спробу екс-прем’єра виділитися на загальному тлі борців із режимом Януковича. З цими невеселими висновками опозиція розійшлася по домівках. Але неприємний осад залишився», резюмує «Комерсант» щодо подій 27 квітня в Україні.

Про акції української опозиції 27 квітня написала й Тетяна Івженко в «Нєзавісімой газете», де наводить виправдання Президента Януковича стосовно неприємних і для влади в Києві Харківських угод, на які його, мовляв, змусила «надважка, некоректна й несправедлива» газова угода, котру Тимошенко підписала з Путіним у 2009 році. Янукович наголосив навіть при цьому: «…без підписання Харківських угод ми втратили б державу». Автор зауважує, що влада у Києві боїться «розігрівання вогню протестів» і призначеного на 19 травня опозицією Дня гніву в Україні. Окрім того, як ідеться в матеріалі «Нєзавісімой газети», неухильно зростає невдоволення владою з боку українського суспільства. Понад 40 відсотків населення вважає, що від Харківських угод виграла лише Росія і великі олігархи з кола Януковича, бо пересічні українці не отримали від цього ніякого виграшу.

Лондонська «Файненшел Таймз» інформує про судовий позов Юлії Тимошенко і групи з 10 осіб проти українського олігарха Дмитра Фірташа, адресований федеральному суду Нью-Йорка (США). У позові висунуте звинувачення на адресу компаній Фірташа, наближеного до Президента Януковича й причетного до виманювання з українців мільярдів доларів за газ, до рекету й політичних переслідувань в Україні. Тут також переповідається історія протистояння уряду Тимошенко і компанії «РосУкрЕнерго» Дмитра Фірташа та нагадується про те, що у Європі піддавали сумнівам чесніть і прозорість дій цього газового бізнесу українського олігарха. Водночас «Файненшел Таймз» не оминає й того, що «сама пані Тимошенко заробляла свої статки в 90-і в тіньовій газовій торгівлі, коли її політичний союзник Павло Лазаренко був главою уряду України, а потім за вироком суду США був визнаний винним у корупції та відмиванні грошей».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG