Прем’єр-міністр Киргизстану Алмазбек Атамбаєв закликає громадськість підтримати вступ Киргизстану до Митного союзу, який, на його думку, «посилить зовнішні кордони республіки та покращить умови життя і роботи майже півмільйона громадян Киргизстану, які працюють в Росії та Казахстані».
Також, на думку влади, цей крок призведе до збільшення російських інвестицій у Киргизстані.
Однак експерти говорять, що втрати від вступу до Митного союзу будуть більшими, ніж вигоди. Однією з головних перешкод є членство Киргизстану у Світовій організації торгівлі, до якої не входить жодна з країн Митного союзу.
Вступ до Митного союзу був би великою помилкою – економіст
Есенґул Омюралієв, який очолював переговорну групу, коли в 1998 році Киргизстан був першою з пострадянських країн, яка стала членом СОТ, говорить, що нинішня влада може зробити велику помилку.
«Питання вступу до Митного союзу є більше політичним питанням, ніж економічним. Якщо подивитися на структуру торгівлі Киргизстану, то Росія в ній має 32%, решта країн світу 68%. Якщо ми приймемо умови торгівлі Митного союзу, то що станеться з 60% нашої торгівлі з іншими країнами? Ми маємо свої економічні інтереси, і не потрібно забувати про наших торгівців», – каже Омюралієв.
Питання торгівлі – це питання виживання для киргизької економіки, адже вона на 70% залежить від імпорту з інших країн. Нині ввізний тариф складає трохи понад 5%. Тариф, чинний в Митному союзі, складає понад 10%. Якщо Киргизстан підвищить свій тариф до цього рівня, торговельні партнери Киргизстану матимуть право вимагати компенсації.
Це може коштувати країні понад півтора мільярда доларів на рік. З’явилися повідомлення, що Росія готова покрити збитки Киргизстану, проте жодних конкретних зобов’язань Москва на себе не взяла.
Місцеві експерти вказують, що від підвищення тарифів зменшиться імпорт, відповідно зменшаться надходження до бюджету та споживання населення. Від дешевого імпорту з Китаю залежить добробут десятків тисяч киргизьких родин, які перепродують товари на ринках.
Також, на думку влади, цей крок призведе до збільшення російських інвестицій у Киргизстані.
Однак експерти говорять, що втрати від вступу до Митного союзу будуть більшими, ніж вигоди. Однією з головних перешкод є членство Киргизстану у Світовій організації торгівлі, до якої не входить жодна з країн Митного союзу.
Вступ до Митного союзу був би великою помилкою – економіст
Есенґул Омюралієв, який очолював переговорну групу, коли в 1998 році Киргизстан був першою з пострадянських країн, яка стала членом СОТ, говорить, що нинішня влада може зробити велику помилку.
«Питання вступу до Митного союзу є більше політичним питанням, ніж економічним. Якщо подивитися на структуру торгівлі Киргизстану, то Росія в ній має 32%, решта країн світу 68%. Якщо ми приймемо умови торгівлі Митного союзу, то що станеться з 60% нашої торгівлі з іншими країнами? Ми маємо свої економічні інтереси, і не потрібно забувати про наших торгівців», – каже Омюралієв.
Питання торгівлі – це питання виживання для киргизької економіки, адже вона на 70% залежить від імпорту з інших країн. Нині ввізний тариф складає трохи понад 5%. Тариф, чинний в Митному союзі, складає понад 10%. Якщо Киргизстан підвищить свій тариф до цього рівня, торговельні партнери Киргизстану матимуть право вимагати компенсації.
Це може коштувати країні понад півтора мільярда доларів на рік. З’явилися повідомлення, що Росія готова покрити збитки Киргизстану, проте жодних конкретних зобов’язань Москва на себе не взяла.
Місцеві експерти вказують, що від підвищення тарифів зменшиться імпорт, відповідно зменшаться надходження до бюджету та споживання населення. Від дешевого імпорту з Китаю залежить добробут десятків тисяч киргизьких родин, які перепродують товари на ринках.
