Одна із перших публікацій про молодого поета Пушкіна за межами Росії з’явилась у Львові у 1821 році у польській газеті.
У той час побачила світ перша поема Пушкіна «Руслан і Людмила», уже тоді талановитого російського поета порівнювали з німецькими класиками.
Кандидат філологічних наук Олександр Труханенко вважає, що зацікавлення до російського поета зумовлене передусім тим, що у Львові на початку 19 століття почало формуватися літературне життя і письменники та літературні критики спостерігали за талановитими молодими особами за межами Галичини.
« У 1817 році при польськомовній газеті з’явився літературний додаток, тематика почала з кожним роком урізноманітнюватися. Саме там є згадка перша про Пушкіна. Я себе запитував, чому тоді австрійська Галичина зацікавилась російським молодим поетом. Мабуть, справа була не в Пушкіні, а в літературному житті тодішнього Львова, яке формувалось і шукало чогось нового і свіжого. Це була перехідна епоха від класицизму, який відходив, а романтизм наступав по усій Європі. У Львові формувалась галицька література. Молоді письменники цікавились романтизмом і задивлялись на різних літераторів», – зазначив Олександр Труханенко.
Пушкіна перекладав і Франко, і Зеров
Втім перебування Пушкіна на засланні в Україні в 1820-1824 роках не зблизило його з українським національним життям, хоча він спілкувався з українськими письменниками, цікавився фольклором. Але у поемі «Полтава» неправдиво відтворив українську історію, зокрема постать гетьмана Івана Мазепи.
Однак українські письменники, зокрема Пантелеймон Куліш, вважали, що Пушкін суттєво вплинув на українську літературу своєю вишуканістю поетичного слова. Уже з 1829 року твори Олександра Пушкіна почали перекладати українською мовою. Перекладали Пушкіна Левко Боровиковський, Михайло Старицький, Іван Франко, Микола Зеров, Максим Рильський, Микола Бажан. А до ювілею поета у Львові вийшов новий переклад поезії Пушкіна і поеми «Руслан та Людмила» львівського перекладача Миколи Кондратенка.
«Я ще з дитинства любив Пушкіна і читав, його поезія особлива. Цікавився перекладами українською мовою творів і зрозумів, що Пушкіна потрібно перекладати постійно, бо час ставить свої вимоги і потребує новизни. У радянський час Пушкіна перекладали з деякими відмінностями від оригіналу», – каже львівський перекладач Микола Кондратенко.
Цікаво, що у львівських бібліотеках попитом користуються саме переклади українською творів Пушкіна, а не книги мовою оригіналу. Бібліотекарі це пояснюють тим, що школярі не вивчають російської мови.
(Львів – Київ – Прага)
У той час побачила світ перша поема Пушкіна «Руслан і Людмила», уже тоді талановитого російського поета порівнювали з німецькими класиками.
Кандидат філологічних наук Олександр Труханенко вважає, що зацікавлення до російського поета зумовлене передусім тим, що у Львові на початку 19 століття почало формуватися літературне життя і письменники та літературні критики спостерігали за талановитими молодими особами за межами Галичини.
« У 1817 році при польськомовній газеті з’явився літературний додаток, тематика почала з кожним роком урізноманітнюватися. Саме там є згадка перша про Пушкіна. Я себе запитував, чому тоді австрійська Галичина зацікавилась російським молодим поетом. Мабуть, справа була не в Пушкіні, а в літературному житті тодішнього Львова, яке формувалось і шукало чогось нового і свіжого. Це була перехідна епоха від класицизму, який відходив, а романтизм наступав по усій Європі. У Львові формувалась галицька література. Молоді письменники цікавились романтизмом і задивлялись на різних літераторів», – зазначив Олександр Труханенко.
Пушкіна перекладав і Франко, і Зеров
Втім перебування Пушкіна на засланні в Україні в 1820-1824 роках не зблизило його з українським національним життям, хоча він спілкувався з українськими письменниками, цікавився фольклором. Але у поемі «Полтава» неправдиво відтворив українську історію, зокрема постать гетьмана Івана Мазепи.
Однак українські письменники, зокрема Пантелеймон Куліш, вважали, що Пушкін суттєво вплинув на українську літературу своєю вишуканістю поетичного слова. Уже з 1829 року твори Олександра Пушкіна почали перекладати українською мовою. Перекладали Пушкіна Левко Боровиковський, Михайло Старицький, Іван Франко, Микола Зеров, Максим Рильський, Микола Бажан. А до ювілею поета у Львові вийшов новий переклад поезії Пушкіна і поеми «Руслан та Людмила» львівського перекладача Миколи Кондратенка.
«Я ще з дитинства любив Пушкіна і читав, його поезія особлива. Цікавився перекладами українською мовою творів і зрозумів, що Пушкіна потрібно перекладати постійно, бо час ставить свої вимоги і потребує новизни. У радянський час Пушкіна перекладали з деякими відмінностями від оригіналу», – каже львівський перекладач Микола Кондратенко.
Цікаво, що у львівських бібліотеках попитом користуються саме переклади українською творів Пушкіна, а не книги мовою оригіналу. Бібліотекарі це пояснюють тим, що школярі не вивчають російської мови.
(Львів – Київ – Прага)
