Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 09:15

Європейці пасивні на виборах до Європарламенту


Будівля Європейського Парламенту в Брюсселі

Прага – На виборах до Європейського Парламенту може бути встановлено новий рекорд. Як очікують соціологи, в голосуваннях, що відбудуться у 27 країнах Європи упродовж цих вихідних, візьме участь найменша кількість європейців за всю понад 50-літню історію Європарламенту. Чому європейці проявляють пасивність, коли йдеться про вибори до єдиного у світі демократичного наднаціонального органу?

Згідно з опитуваннями, більшість європейців проведуть ці вихідні де завгодно, але не на виборчих дільницях. Лише 43% опитаних сказали, що прийдуть голосувати. Це є на два з половиною відсотка менше, ніж на попередніх виборах у 2004 році, коли було побито попередній рекорд політичної пасивності.

Оглядачі вважають, що «євробюрократи» самі винні у такому результаті. Британська газета «Таймс» пише, що відсутність серйозних дебатів про європейські проблеми – це вже сам по собі вирок Європейському Союзу. На думку британського оглядача, ЄС загубив сенс свого існування у бюрократичних хащах.

Політики у Брюсселі усвідомлюють проблему відірваності від своїх виборців. Колишній комісар ЄС із Польщі Данута Хюбнер, яка тепер балотується в Європарламент, так пояснила своє бачення проблеми в інтерв'ю агентству «Ройтерс»: «Будуючи нашу демократію, ми не зуміли переконати людей, що шляхом голосування вони можуть впливати на політику. Вони просто не відчувають, що вони можуть вплинути на те, що від їхнього імені вирішують у Європейському Союзі та Європейському Парламенті».

Виборці хочуть розворушити «євробюрократів»

Президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ не погоджується з тим, що вибори до Європарламенту не мають значення. Він говорить, що «приблизно 75%» європейського законодавства проходить через ухвалення в Європарламенті. Парламент має юрисдикцію над такими питаннями, як тривалість робочого дня, якість води на пляжах чи вартість дзвінків за кордон, що є, безумовно, важливо. Але, як нагадують критики, складніші питання, такі як закордонна політика, податки, чи імміграційна політика, залишаються у компетенції національної влади.

Нинішні вибори, на думку європейських соціологів і політиків, свідчать не лише про незацікавленість виборців європейськими справами, але й про розчарування нинішнім європейським істеблішментом. Попередні опитування показують, що виборці в Британії, Нідерландах, Угорщині, Латвії та і в інших країнах, як старої так і нової Європи, готові проголосувати за екстремістські групи, за правих радикалів, які виступають проти імміграції, проти різних меншин.

Поява таких груп у Європарламенті – найгірша перспектива для законодавчого органу, бо домовитися між собою їм буде набагато складніше, ніж нинішнім головним групам, соціалістам та консерваторам. З іншого боку, багато виборців сподівається, що хоча б таким радикальним чином їм вдасться трохи розворушити європейських бюрократів, що засиділися у своїх зручних кріслах.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG