Доступність посилання

ТОП новини

Чи сягнула українська економіка кризового дна?


Анатолій Кінах, Андрій Новак
Анатолій Кінах, Андрій Новак

Гості Свободи: народний депутат, екс-міністр економіки Анатолій Кінах та Андрій Новак, кандидат економічних наук

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Я поставлю таке запитання-бліц. То ми на дні чи ні?

Анатолій Кінах:
Ні.
Андрій Новак: Ще далеко не дно.

Андрій Новак: Ще далеко не дно.

- Значить до числа оптимістів ви не належите, я так розумію? А в чому це дно виражається?

Анатолій Кінах: По-перше, необхідно визначити, що для України сьогодні головні ризики не зовнішні, а внутрішні. В першу чергу з відсутністю сконсолідованих дій, як роблять всі розвинуті країни, влади, уряд, Нацбанк, парламент по розробці, затвердженні і виконанні пакета антикризових заходів. І по суті сьогодні Україна єдина держава в Європі, яка не має загальнонаціональної антикризової програми.
Анатолій Кінах: Україна єдина держава в Європі, яка не має загальнонаціональної антикризової програми.


- Пане Андрію?

Андрій Новак: Абсолютно правильні слова. Я тут можу додати, що на додаток до цього дії української економічної влади є дуже запізнілими.

От подивіться, тільки середина цього року, а в нас тільки починається процес рекапіталізації. Хоча європейські країни це почали ще в кінці минулого року.
Андрій Новак: Рекапіталізація по-українськи. Це буде так само, як була по-українськи ваучеризація і приватизація. Тобто, надзвичайно закритий процес.

Що буде відбуватися? Рекапіталізація по-українськи. Я думаю, що це буде так само, як була по-українськи ваучеризація і приватизація. Тобто, надзвичайно закритий процес.

Ми не знаємо, куди будуть спрямовані оці заявлені 44 мільярди гривень з державного бюджету на підтримку банків. Є інформація, що на сьогодні НБУ вже надрукував 24 мільярди гривень.

Тепер виникає запитання. Ми почнемо рекапіталізацію. Врешті громадяни, які декілька місяців не мали доступу до своїх депозитних рахунків, нарешті отримають доступ.

Яка перша реакція, коли люди зможуть зняти гроші? По-перше, вони будуть знімати по максимуму все, тому що їм не давали доступ до їх грошей декілька місяців.

- Це призведе до інфляції, так? Ви хочете сказати…

Андрій Новак: Ні.

Яка перша реакція захистити себе? Купити тверду валюту. Перш за все долар. Тобто, зразу величезний стрес для гривні. Якщо не буде адекватних дій НБУ, то нас чекає чергова хвиля девальвації гривні.

І другий напрямок куди люди побіжать, крім купляти валюту? Купляти товари споживчі. Тобто, хвиля інфляції. Тобто, рекапіталізація по-українськи – це, з одного боку, підживлення інфляції, з другого боку, підживлення девальвації гривні. На жаль.

- Налякали трохи…

Пане Кінах, які з цифр могли свідчити все-таки про те, що потрапили ми на це дно, чи ми вже почали підніматися з нього?

Анатолій Кінах: По-перше, мова не йде про оптимізм чи песимізм, мова йде про необхідність чесного кваліфікованого деполітизованого діагнозу, оцінки ситуації в державі. Як в медицині, знаєш температуру, тиск хворого, то ти поставиш йому діагноз, зможеш його лікувати.
Анатолій Кінах: Ми під дахом дуже необ’єктивної, дуже цинічно брехливої інформації про реальний стан ситуації в державі. Уряд практично офіційно заборонив публікацію ВВП. Україна єдина держава в Європі і в СНД, яка не дала даних по ВВП за перший квартал.

На жаль, з цього приводу ми по суті під дахом дуже необ’єктивної, дуже цинічно брехливої інформації про реальний стан ситуації в державі. І уряд практично офіційно заборонив публікацію ВВП, динаміка. Україна єдина держава в Європі і в СНД, яка не дала даних по ВВП за перший квартал.

Друге. Заборонено офіційно давати дані про стан рахунків Державного казначейства. Це дуже серйозний показник, який відображає ситуацію в бюджеті. І по суті прийнята постанова, що всі суб’єкти економіки, підприємства, компанії не можуть давати інформацію про стан справ без погодження з Держкомстатом. Це неправильно. Це перше.

По-друге, є реалії і є реальні цифри. Наприклад, обсяг промислового виробництва в Україні за перші п’ять місяців впав практично на мінус 32%. Такі галузі, які створюють основу економіки, як машинобудування мінус 53%, будівництво - мінус 56%, сільгосптехніка - мінус 97%, автомобілебудування - мінус 85%, металургійний комплекс - мінус 43%.

- Ви так гарно називаєте цифри, а в мене тут є довідка. За даними Державного комітету статистики, у травні 2009 року проти квітня 2009 року зафіксоване зростання на рівні 1,3%.

Анатолій Кінах: Це пересмикування. Ніхто у світі не зрівнює місяць з попереднім. Зрівнюють аналогічні періоди: квітень 2008 року – квітень 2009 року. Тим більше березень, травень, квітень, різна там кількість календарних робочих днів…

- Тут є й таке. Порівно з травнем 2008 року, у травні 2009 року…

Андрій Новак: Мінус третина, якщо порівняти з травнем минулого року.

Анатолій Кінах: Мова навіть не про це.

Мова йде про те, що дуже важливо задіяти…

- Ви могли б зараз, панове, написати рецепт виходу з кризи?

Анатолій Кінах: Я про цей хочу сказати.

Всі розвинуті країни світу, ще починаючи з вересня-жовтня 2008 року, які відчули вплив світових фінансових проблем, Україна також, бо в нас еспортноорієнтована економіка - біля 48-50% ВВП України формують експортери: хіміки, металурги, машинобудівники, аграрії, і вже тоді були затверджені пакети заходів, спільних заходів.

Тобто, всі держави в світі задіювали потужні пакети заходів захисту внутрішнього ринку, тобто методи державного протекціонізму, підтримки експортерів, недопущення підвищення фіскального тиску, зниження вартості кредитних ресурсів, конкретні адресні соціальні заходи захисту, доступ громадян до кредитів, захист вкладників в банківській системі. І це працює.
Анатолій Кінах: Якщо у нас ВВП по незалежних експертних оцінках впав десь на 20% за цей період, то в Європі він впав на 1-2%. В СНД найвище падіння ВВП зафіксоване в Росії на рівні 9,5%.

Якщо у нас ВВП по незалежних експертних оцінках впав десь на 20% за цей період, то в Європі він впав на 1-2%. В СНД найвище падіння ВВП зафіксоване в Росії на рівні 9,5%. В нас 20%!

Це дуже серйозна загроза. Це ті ризики, які поглиблюються. Я впевнений, що сьогодні як ніколи всі політичні сили незалежно від їх кольору повинні об’єднатися навколо протидії кризі, але не деклараціями, не популізмом, не під метушнею навколо стартових позицій у виборчій кампанії, а чіткі, корисні, конкретні заходи…

- Які?

Анатолій Кінах: В першу чергу антикризова програма.

- Можливо, Ви, пане Новак, скажете?

Андрій Новак: Я можу сказати так.

Перший крок. Треба робити все навпаки, як робить український уряд і НБУ. Це перше. Якщо робити навпаки, то вже буде кращий результат.

- Але рік тому був інший уряд і казали, що треба робити теж все навпаки, так?


Андрій Новак: Ні, справа не в тому.

Якщо ми хочемо оцінити стан економіки, от ми шукаємо 1,3% місяць до місяця. Я вважаю, що є три найважливіші показники, які характеризують стан економіки, динаміку. Перше – це доходи населення. Друге – це в порівнянні з цими доходами ціни, зміна цін. І третє – це зайнятість населення.

- А нам зараз розказують же, що ціни впали. А вони дійсно впали, тому що сезонний фактор.

Андрій Новак: Коли Держкомстат вираховує ціну, інфляцію, він бере увесь спектр товарів і послуг. Якщо ми візьмемо реальний споживчий кошик…

Що складає сьогодні реальний споживчий кошик громадянина? Це продукти харчування, це ліки і це житлово-комунальні послуги і ще транспортні послуги. Все.

Якщо ви подивитеся як зростають продукти, особливо ліки, житлово-комунальні послуги і транспорт, то ви побачите, що там не те, що падіння, там зростання кратними показниками йде…

Тепер доходи. Навіть офіційна статистика показує 22% падіння реальних доходів громадян.

А про зайнятість взагалі ніхто не говорить реальних цифр. Приховують так само, як загальний показник ВВП.

Оце критерії: доходи, ціни і зайнятість. А все інше – це другорядне…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

XS
SM
MD
LG