Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 08:51

Як Бакієв у четвер знову стане президентом Киргизстану


Президент киргизстану Курманбек Бакієв виступає перед виборцями на стадіоні у Бішкеку, 21 липня 2009 р.

Прага – Киргизстан претендує на репутацію найдемократичнішої країни Середньої Азії. Але ці позиції можуть бути «підмочені» 23 липня, під час президентських виборів. Питання лише одне – як впевнено переможе на цих перегонах діючий глава держави Курманбек Бакієв. Бо п’ять його суперників із опозиції не лише слабкі, але й не впевнені у своєму успіхові.

Після революції тюльпанів 2005 року ця гірська країна, що межує з Китаєм і Афганістаном на півдні Середньої Азії, приваблює потужних світових гравців своїм стратегічним розташуванням на тянь-шанських вершинах-семитисячниках. Саме «нависанням» Киргизстану над стратегічними районами Азії пояснюється присутність на його території російських та американських військових баз.

Великі міста, на кшталт столиці Бішкеку, збудовані в Киргизстані за часів СРСР. Населення країни порівняно невелике – трохи більше, ніж 5 мільйонів осіб. Економіка залежна від зовнішніх енергетичних ресурсів. Самі киргизи виживають за рахунок сільського господарства та пов’язаних із ним промислових галузей. Захід готовий підтримати демократичний розвиток держави, хоча б заради зразка для інших сусідів у регіоні.

Які є загрози для президентських виборів у Киргизстані?

Результати виборів у Бішкеку ні в кого не викликають сумнівів. Діючий президент Курманбек Бакієв лідирує в рейтингах у порівнянні з іншими п’ятьма його суперниками. Одним із найактивніших опонентів Бакієва є лідер соціал-демократичної партії, колишній глава уряду при діючому президентові – 52-річний Алмазбек Атамбаєв. Цей політик вже має досвід подібних виборів, коли у 2000 році набрав до 6 відсотків голосів виборців. Атамбаєв гостро критикує дії Бакієва, навіть називає останнього «політичним трупом».

Джон Маклеод, директор програм Середньої Азії у Лондонському інституті з вивчення проблем війни і миру, у розмові з Радіо Свобода про наслідки цієї президентської кампанії в Бішкеку, зазначив: «Це залежить від ваги особистості. І у цьому випадку ми маємо дійсно велику індивідуальність президента (Бакієва), який має ресурси для підтримки своєї популярності, розміщення своїх плакатів, великих стендів. Інші кандидати мають набагато скромніші команди і фінансові ресурси, щоб конкурувати у такій кампанії».

Хоча інші західні експерти більш скептичні. Так, Еріка Марат із Джеймстаунівської фундації США каже, що ситуація в Киргизстані навіть гірша, аніж за часів Аскара Акаєва, особливо що стосується розгулу криміналу. Разом з тим Еріка Марат переконана, що перемога Бакієва у четвер буде менш переконливою, аніж у 2005 році. «Популярність Бакієва, згідно із різними опитуваннями, коливається в межах 50-60 відсотків, – зазначає вона. – Таким чином він, найвірогідніше, не досягне 70 чи 80 відсотків. Це те, про що свідчать різні опитування».

Вибори у Киргизстані відбуваються раніше від запланованих на 2010 рік, згідно з рішенням «конституційної влади» держави, бо були суперечливі трактування дати виборів. За цими перегонами спостерігатимуть різні міжнародні групи моніторингу, включно з ОБСЄ та СНД. Експерти очікують багато критики щодо підсумків цієї виборчої кампанії.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG