Доступність посилання

ТОП новини

Вибори в Молдові були демократичними. Та чи приведуть вони до демократії?


Підрахунок голосів на одній з виборчих дільниць у Кишиневі
Підрахунок голосів на одній з виборчих дільниць у Кишиневі

Прага – Як і очікувалося, на повторних парламентських виборах у Молдові перемогли опозиційні партії. Але комуністи все ж набрали найбільше голосів. Залишається поки що і їхній президент. Достеменно не відомо, як буде діяти нова коаліція і чи буде вона стійкою. Недарма міжнародні спостерігачі, ОБСЄ, Рада Європи наголошують, що попри загальну позитивну оцінку цих виборів, проблема стійкості демократії в Молдові залишається. Спостерігачі вважають, що немає реального довір’я ні між політичними силами, ні в самому суспільстві. А це загрожує новими політичними збуреннями в цій найбіднішій європейській країні.

Для повного політичного контролю у владі парламентська більшість мала б нараховувати не менше 61 депутата, щоб була змога обрати й свого президента. Але після підрахунку майже ста відсотків бюлетенів стало зрозуміло, що комуністи мають у парламенті зі 101-го місця 48 мандатів, інші чотири опозиційні партії – 53. Якщо ці партії остаточно домовляться, то в Молдові, вперше з 2001 року, з’явиться нова правляча коаліція і новий уряд. Але наявність нинішнього президента-комуніста в особі Володимира Вороніна означає, що Молдову можуть очікувати через рік нові парламентські вибори.

Опозиційні партії обвинувачують комуністів у монополії в ЗМІ, використанні адмінресурсу, залякуванні виборців. Все це відображено й у звіті міжнародних спостерігачів від ОБСЄ та Ради Європи. Але противники комуністичного режиму щасливі від того, що завдано серйозного політичного удару комуністам.

Один із організаторів квітневих протестів після тодішньої перемоги комуністів Наталія Морар нині налаштовано оптимістично. «Дуже важливо, що комуністи отримали менше голосів і це дійсно означає, що Молдова прагне змін. І я дуже сподіваюся на ці зміни», – зазначила вона у розмові з Радіо Свобода.

«Підстав для оголошення цих виборів недійсними немає»

Представник найбільшої групи молдовських спостерігачів на цих виборах Йон Крянґе з Ліги захисту прав людини, каже, що під час голосування 29 липня було багато повідомлень про порушення, включно зі стрільбою на одній із дільниць. Але, на думку Крянґе, підстав для оголошення виборів недійсними немає, зокрема через значну активність самих виборців. «Люди голосували дуже активно. Вони були зацікавлені в результатах цих виборів», – наголошує Йон Крянґе.

Наразі усіх цікавить, як себе поведуть представники лівоцентристської Демократичної партії з її лідером Маріаном Лупу, якого раніше вважали запасним варіантом Володимира Вороніна. Однак уже тепер Лупу заявив, що його сила схильна до формування широкої коаліції. Експерти кажуть, що дві головні опозиційні сили – Демократична і Ліберальна партії – здатні повести нову коаліцію до влади.

Тим часом ОБСЄ, оцінюючи ці вибори як загалом демократичні, попереджає, що Молдова «потребує глибоких демократичних реформ, щоб встановити суспільне довір’я».

Якщо такі реформи будуть проведені новими політичними силами, як зазначає ОБСЄ, то тоді «демократія в державі буде зміцнюватися».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG