Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 11:46

Хіппі відзначають 40 років Вудстока в українських Карпатах (європейська преса)


Прага – Своєрідний відгомін 60-х, коли в американському Вудстоку збиралися представники «контркультури» – хіппі – має сьогодні місце й в українських Карпатах. Про це пишуть деякі європейські видання. Також оглядачі зауважують, що неприїзд президента УЄФА Мішеля Платіні на фінал Євро-2009 серед футболістів до 19-ти років у Донецьку є поганим сигналом для української частини дорослого Євро-2012. І вже тепер політологи прогнозують, що на виборах президента України 17 січня 2010 року можуть взяти участь понад 20 кандидатів, хоча й уже нині найбільш рейтингові з них мають фінансові проблеми.

Австрійська «Ді Прессе» інформує про австро-український варіант «страху і ненависті з Лас-Веґаса», щоправда, без наркотичного шаленства. Йдеться про подорож австрійських журналістів до українського карпатського села Люта, що на Закарпатті, де вже в 16-те зібралися «різнокольоровою масою» нео-хіппі з різних країн Європи на своє щорічне «рейнбоу». Газета пише про тяжку дорогу австрійських репортерів українськими гірськими манівцями, як вони пішки йшли від села Люта до водоспаду Шипот, де у долині «зібралися сотні нео-хіппі з усієї Європи». «Ді Прессе» наголошує, що тяжкі зусилля журналістів у намаганні досягнути цього табору, коли деякі з них пройшли вже Афганістан і конголезькі нетрі, «були варті того», бо вийшла «чудова історія того, у що переродився рух Вудстока через 40 років». Газета обіцяє з’яву цікавих деталей і фото-галереї з українських Карпат.

Польська «Ґазета Виборча» інформує про оприлюднення СБУ у Києві матеріалів, які стосувалися спроб КДБ у кінці 60-х сховати правду про захоронення в харківських П’ятихатках тисяч поляків, замордованих НКВС за наказом Сталіна навесні 1940 року. Йдеться про наказ Юрія Андропова, тодішнього шефа КГБ у Москві, сховати випадково виявлені у кінці 60-х сліди розстрілів поляків і знищені поховання засипати вапном. До цього були також причетні глава українського КДБ Нікітченко та перший секретар компартії України Петро Шелест. Польський часопис пише, що це лише перші кроки СБУ у розкритті правди про трагедію поляків у П’ятихатках.

Європейська «Інтернешнел Гералд Трібюн» звертає увагу на труднощі у підготовці українською владою бази для проведення Євро-2012. Газета не виключає, що можливе перенесення проведення футбольної першості Європи у 2012 році з України до іншої держави і зауважує, що такі прецеденти в історії чемпіонату вже були. Разом з тим видання наводить численні оптимістичні запевнення з боку українських чільників, зокрема зі Львова, що, мовляв, все буде гаразд і Україна справиться із головними труднощами щодо підготовки Євро-2012 до кінця цього року. Хоча російська «Нєзавісімая ґазєта» вважає підозрілим мовчання в останні тижні президента УЄФА Мішеля Платіні щодо рівня підготовленості України, газета також зауважує, що досить поганим сигналом для Києва може бути неприїзд Платіна на фінал європейської першості серед молодих футболістів до 19-ти до Донецька, який перед цим планувався. Газета також відзначає, що єдиний поки що успіх України на шляху до Євро-2012– це відкриття у серпні нового стадіону в Донецьку.

Ця ж «Нєзавісмая ґазєта» наводить численні аналізи політологів та експертів щодо майбутніх президентських виборів в Україні. Видання відзначає, що на цих виборах може бути зареєстровано понад 20 кандидатів, коли у 2004 їх було аж 24. Московська газета також зауважує, що вже сьогодні, навіть провідні кандидати, перша п’ятірка, відчувають фінансові негаразди. «Нєзавісімая ґазєта» наводить слова експерта про те, що нинішні вибори як ніколи залежать від «найбільших бізнес-груп України».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG