Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 12:43

Прага – Мир, примирення й економічний розвиток – такі головні теми передвиборчої кампанії президента Афганістану Хаміда Карзая, який на виборах 20 серпня балотується на другий термін. За опитуваннями, він веде перед. Але перед ним стоїть непросте завдання довести, що він упорався зі своїм дотеперішнім керівництвом, і загітувати за своє бачення майбутнього країни дедалі скептичніших афганських виборців.

«Хамід Карзай – переможець, переможець, переможець!» – такі вигуки лунали на передвиборчих мітингах прихильників чинного президента ще за кілька тижнів перед виборами. І дійсно, за останніми опитуваннями, Хамід Карзай має підтримку 36 відсотків усіх виборців і випереджає найближчого суперника, колишнього міністра закордонних справ Абдуллу Абдуллу, відразу на 16 відсотків. Майже єдине питання – це чи зможе він завоювати ще й голоси 20 відсотків тих, хто ще не визначився, щоб перемогти вже в першому турі, набравши принаймні 50 відсотків плюс один голос.

Виборцям Карзай обіцяє: «Якщо мене оберуть голосами народу Афганістану, якщо я переможу завдяки вільному виборові народу Афганістану, я найперше намагатимуся принести мир Афганістанові. Цей мир означає, що треба залучити до процесу переговорів наших братів із «Талібану» й інших наших відчужених братів».

Крім того, він хоче поліпшити діяльність органів влади в країні і з новою силою взятися за її відбудову. Провали його влади в цих галузях значно зменшили її популярність і зіпсували особистий імідж Карзая.

Плюси і мінуси

Восьмилітнє перебування Хаміда Карзая на чолі Афганістану – спершу як голови Перехідної адміністрації після скинення режиму талібів у грудні 2001 року, потім як тимчасового президента з червня 2002-го і, нарешті, протягом першого терміну на посаді обраного президента з 2004-го – принесло і позитиви, і негативи.

Прихильники вихваляють Карзая, наприклад, за те, що він запровадив у країні демократію і «найпрогресивнішу Конституцію в ісламському світі». Справді, після років громадянської війни і влади «Талібану» тепер в Афганістані є хоч якась подоба державних інституцій.

Також швидко зростає економіка країни, яка була практично зруйнована тією ж війною й талібами, розвиваються засоби інформації, біженці повертаються додому, більшість із 33 мільйонів населення отримала хоч елементарну охорону здоров’я, а молодь вчиться в школах та університетах.

Але, з іншого боку, близько 8 мільйонів афганців досі голодують, нікому в країні не гарантована безпека, а головними темами розмов за чаєм стали розгул корупції у владі, безробіття і безкарність призвідників воєнних злочинів старих часів.

Оглядачі зазначають, що Карзай має те, чого бракує багатьом керівникам у регіоні, – легітимність обраного лідера, але натомість не має ресурсів, реальної влади й повноважень, щоб здійснювати свою політику.

Бойовики при владі

Зокрема, брак «силової бази» Карзай заповнив колишніми «моджагедами» – польовими командирами, які воювали проти радянських військ, а, прийшовши після їхнього відходу до влади, втратили її під наступом талібів. Чимало з цих лідерів знані місцевому населенню і з іншого боку, як жорстокі регіональні царки й здирники, які більше воювали за вплив поміж собою, тероризуючи при цьому простих людей, ніж проти спільного ворога.

Карзай наблизив до себе «моджагедів», щойно прийшовши до влади. Вигравши вибори 2004-го, він намагався віддалитися від них, але скоро зрозумів, що без них йому нема на кого спертися, а самі ці командири набагато небезпечніші, коли не мають офіційної посади.

І з кінця 2007 року Карзай знову оточив себе групою соратників одного з таких найсуперечливіших командирів Ґульбудіна Хекматіяра, якого США офіційно називають терористом і який боровся і проти самого Карзая. А з початку нинішнього року президент зібрав навколо себе цілий альянс регіональних «моджагедів». Одного з них, вельми впливового лідера й представника таджиків Могаммада Касіма Фагіма Хана, Хамід Карзай, сам пуштун, обрав собі за одного з двох віце-президентів, із якими він нині кандидує на виборах.

Сам Могаммад Фагім, який уже був раніше міністром оборони Афганістану, нагадав днями на одному з передвиборних мітингів: «Зверніть увагу, що протягом терміну Карзая на обраній посаді, особливо ж після перших двох років із його п’ятирічного терміну, він усе наголошував: «Причини мого занепаду і слабкості в тому, що я вигнав «моджагедів» зі свого уряду».

Тепер за Хаміда Карзая агітують і лідер релігійної течії ваххабітів Абдул Раб Расул Сайяф, і впливовий польовий командир, узбек Абдул Рашид Достум, і «моджагеди»-пуштуни Шер Мухаммад Ахудзада та Ґуль Ага Шерзай. За чутками, більшість із цих та інших таких діячів виступають за Карзая, бо отримали обіцянки, що контролюватимуть певні міністерські посади в майбутньому уряді. Зокрема, один із них, політичний і військовий провідник народу хазарейців Карім Халілі, який нині є заступником віце-президента, залишиться на цій посаді і в новій адміністрації.

Залучити усіх

За словами оглядачів, Карзай, здається, хоче звернутися до всіх-усіх в афганському політичному спектрі. Він радо вітає і вивчених на Заході технократів, і польових командирів, і афганських націоналістів, і колишніх комуністів, запрошуючи їх повертатися на батьківщину і співпрацювати з ним. Діалог він пропонує й своїм збройним супротивникам – «Талібанові» і партії Хекматіяра. Карзай називає такий підхід «загальнонаціональною співучастю».

Американська журналістка Елізабет Рубін, яка тривалий час пропрацювала в Афганістані, в президентському палаці Хаміда Карзая, розповідає, що він – чудовий актор, театральний талант якого тільки розпалюють його публічні виступи. Але, каже вона, Карзай «понаобіцяв стільки всього стільком найрізноманітнішим людям і фракціям, що йому буде дуже важко виконати це все». Хіба що, додає журналістка, за його акторством дійсно є схований «справжній Карзай», який «якось збереться на силі й скаже: «А знаєте, я таки хочу залишити по собі спадщину змін, миру, демократії і розвитку».

Тож чимало афганців, прихильників нинішнього президента, сподівається, що хоч протягом другого терміну вони побачать такого «справжнього Карзая», який зможе зосередитися на досягненні миру, демократії й розвитку, а менше турбуватиметься про добробут сумнозвісних польових командирів.

Надії цих афганців так висловив один із пуштунських лідерів Хаджи Малік Ніяз: «Карзай узяв владу в Афганістані, коли країна була як будинок, у якому впали всі чотири стіни. І як тепер Карзай має відбудувати ці всі чотири стіни за рік чи два? Але ж ми бачимо, що він почав їх відбудовувати і три вже збудував, і лише одна лишається. І якщо його оберуть іще на один термін, можливо, що він таки добудує цю одну стіну, що лишається, і збере Афганістан докупи».

(Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG