1609-ий рік. Засідання Венеціанської ради. Італійський вчений із Пізи Галілео Галілей демонструє новий пристрій, що дозволяє детально роздивитись предмети на відстані – телескоп. Астроном тоді розповідав: «Побудував собі прилад такою мірою чудесний, що з його допомогою предмети здаються майже в тисячу разів більшми і в понад тридцять разів ближчі, ніж при спостереженні простим оком.
Хоча на цей час оригінал телескопа вже був створений датським вченим Гансом Ліперсгеєм (у 1608 році), Галілео вдалось удосконалити пристрій до збільшення предметів у вісім разів. Відкриття стало революцією в науці. Спостерігаючи за Місяцем, Галілео роздивився тисячі зірок, що утворюють Молочний Шлях, побачив плями на Сонці, виявив супутники у Юпітера... Відкриття італійського вченого кладуть початок телескопічній астрономії.
Українські астрономи змушені ділитись ідеями
В Україну астрономія прийшла у 18 сторіччі. Зараз країна має чи не найбільше обсерваторій та вчених-астрономів в Європі. Тут розміщений найбільший у світі радіотелескоп УТР-2, а українські школи фізики Сонця та кометної астрономії відомі нині у всьому світі.
Однак якість відстала від кількості. Сьогодні, коли в світі конкурують телескопи з восьми- та десятиметровими дзеркалами, найбільший в Україні телескоп, розміщений у Кримській астрофізичній обсерваторії, має дзеркало всього лиш 2,6 метра. На більшу потужність у держави не вистачає коштів, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода президент Української астрономічної Асоціації Ярослав Яцків: «Ми задоволені були б і цим, якби нам дали можливість дооснастити наші телескопи відповідною приймальною апаратурою. Це дало б нам змогу працювати у певних галузях астрономії для дослідження, наприклад, планет, змінних зір, Сонця».
Планам українських астрономів цього року не судилось здійснитись. Уряд не запланував у державному бюджеті фінансування Національної космічної програми. Не маючи власної обсерваторної бази, українським астрономам доводиться користуватися даними європейської та американської баз. І щоб триматись на плаву, Україна змушена ділитися власними ідеями, зазначає Ярослав Яцків: «Щоб опублікувати статтю в астрономічних журналах світу, потрібно заплатити, на що нам уряд не виділяє грошей. Доводиться брати партнерів із іншої держави і разом з ним публікувати. Щоб вийти на престижну програму, ми не можемо бути головними, бо ми не платимо».
Українські астрономи нині разом із усім світом згадують Галілео Галілея. Втім, святкувати заважає відсутність уваги до них із боку уряду. Поки там знайдуться кошти для нових відкриттів, Україну важко буде назвати астрономічною державою.
Хоча на цей час оригінал телескопа вже був створений датським вченим Гансом Ліперсгеєм (у 1608 році), Галілео вдалось удосконалити пристрій до збільшення предметів у вісім разів. Відкриття стало революцією в науці. Спостерігаючи за Місяцем, Галілео роздивився тисячі зірок, що утворюють Молочний Шлях, побачив плями на Сонці, виявив супутники у Юпітера... Відкриття італійського вченого кладуть початок телескопічній астрономії.
Українські астрономи змушені ділитись ідеями
В Україну астрономія прийшла у 18 сторіччі. Зараз країна має чи не найбільше обсерваторій та вчених-астрономів в Європі. Тут розміщений найбільший у світі радіотелескоп УТР-2, а українські школи фізики Сонця та кометної астрономії відомі нині у всьому світі.
Однак якість відстала від кількості. Сьогодні, коли в світі конкурують телескопи з восьми- та десятиметровими дзеркалами, найбільший в Україні телескоп, розміщений у Кримській астрофізичній обсерваторії, має дзеркало всього лиш 2,6 метра. На більшу потужність у держави не вистачає коштів, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода президент Української астрономічної Асоціації Ярослав Яцків: «Ми задоволені були б і цим, якби нам дали можливість дооснастити наші телескопи відповідною приймальною апаратурою. Це дало б нам змогу працювати у певних галузях астрономії для дослідження, наприклад, планет, змінних зір, Сонця».
Планам українських астрономів цього року не судилось здійснитись. Уряд не запланував у державному бюджеті фінансування Національної космічної програми. Не маючи власної обсерваторної бази, українським астрономам доводиться користуватися даними європейської та американської баз. І щоб триматись на плаву, Україна змушена ділитися власними ідеями, зазначає Ярослав Яцків: «Щоб опублікувати статтю в астрономічних журналах світу, потрібно заплатити, на що нам уряд не виділяє грошей. Доводиться брати партнерів із іншої держави і разом з ним публікувати. Щоб вийти на престижну програму, ми не можемо бути головними, бо ми не платимо».
Українські астрономи нині разом із усім світом згадують Галілео Галілея. Втім, святкувати заважає відсутність уваги до них із боку уряду. Поки там знайдуться кошти для нових відкриттів, Україну важко буде назвати астрономічною державою.
