(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Для початку давайте підсумуємо, що було головного цього тижня?
Я пропоную вибір з кількох подій.
Підсумкова прес-конференція Президента України Віктора Ющенка, яка має всі шанси стати останньою президентською прес-конференцією Ющенка за весь час його кар’єри і поставити таким чином крапку на всіх тих розмовах з журналістами, які Віктор Ющенко проводив з часу своєї перемоги на додатковому турі президентських виборів в 2004 року.
Невдала приватизація Одеського припортового заводу, яка закінчилася обміном думками між Президентом та урядом.
Або ж хаос навколо призначення губернаторів, який з полеміки між Президентом та урядом перенісся до судових інстанцій.
Є ще одна подія, яка може відбутися, а може, й не відбутися. Факт того, що президент РФ Дмитро Медведєв не помітить участі Президента України Віктора Ющенка на саміті СНД в Кишиневі хоча б тому, що директиви, які Президент України запропонував для підготовки цієї зустрічі, мають виразно конфронтаційний характер з російської точки зору.
Отже, Валерію?
Валерій Кальниш (переклад): Я думаю перш за все, що тут мова йде про те, як на мене, головною подією, напевне, була невдала приватизація ОПЗ.
Чому це не прес-конференція Ющенка? Тому що як мінімум один раз він ще збере журналістів. Мова йде про підсумкову річну прес-конференцію, яка відбувається, якщо я не помиляюся, в кінці грудня.
- Це буде новорічна така зустріч.
Валерій Кальниш: Так. Вона підсумкова, вона традиційно останніх роки три відбувається точно. Тому я думаю, що ми ще почуємо Президента. Поки рано заганяти його в цю інформаційну банку.
Що стосується Путіна… Вибачте, Медведєва…
- Це Фрейд. Ваш дідусь - Зигмунд Фрейд.
Валерій Кальниш: Так, це мій друг.
Що стосується цієї зустрічі, то я думаю, що ця подія ще попереду і не може бути підсумком цього тижня.
А от що стосується губернаторів, то так, напевне. Але по ранжиру це, напевне, менш значима подія, яку я відмітив би.
- Пані Старожицька, яка Ваша думка?
Марія Старожицька: З самого переліку тем, які можуть бути, я роблю такий приємний для мене висновок, що це був дуже-дуже тихий інформаційний тиждень. Тобто, жодної такої події, яка сколихнула б. На відміну від того, що було раніше і що буде далі.
Тому, напевне, тут справді ні з чого обирати, бо тут насправді такого не сталося нічого.
Я була на цій перс-конференції Ющенка, вона була досить цікавою, але там не було ніякого інформаційного прориву. І, звичайно, ще зустрічі з Президентом будуть. І, може, ще й не одна, як називав мій колега.
А щодо того, чи буде зустріч Ющенка і Медведєва, то завдяки саме тій свободі слова, яку Ющенко відзначив на прес-конференції, зараз це вже точиться такий дуже в нашому з Росією спільному інформаційному просторі жорсткий двобій: буде, не буде чи вони пройдуть один повз одного по кишинівських вулицях, чи як там хто на кого подивиться, чи, може, навпаки, вони один на одного схожі десь внутрішньо і знайдуть таки спільну мову та попри всі прогнози і поради потиснуть руки…
Тобто, насправді це якраз той момент, який зараз був потрібний, бо на фоні того, що нам закидалося до Росії в останній час і Росії до нас, то це якраз досить цікава тема була б для розмови.
- Ви уявляєте собі взагалі психологічну ситуацію російського президента Медведєва?
Він приїздить до Кишинева. Там його вітає в якості в.о. президента Республіки Молдова Міхай Гімпу, такий собі опозиційний політик, при чому з тих опозиціонерів, які ніколи не йшли на якісь серйозні розмови з Москвою, який є прихильником об’єднання Республіки Молдова з Румунією в єдину державу, а прем’єр-міністр Молдови також людина, яка аж ніяк не пасує російській стороні, – Влад Філат.
І ось ці люди є господарями саміту керівників держав-членів співдружності. Ніякого Вороніна, ніяких російських союзників. І до того ще й туди прилітає Ющенко, якого, звичайно, нові керівники Республіки Молдова вітають з величезним зацікавленням, тому що він керівник сусідньої держави, від якої так чи інакше залежить придністровське врегулювання.
І все це бачити на власні очі. І тут ще й з Ющенком про це розмовляти.
Звичайно, хочеться якось так зробити, щоб його там не було. Але разом з тим він там буде. І це така складна ситуація. Майже… Оце і є фрейдизм.
Валерій Кальниш: На превеликий жаль, я думаю, емоції переможуть протокол. Навіть при всьому поганому відношенні одне до одного, при всій конфронтації держав одне до одного, я думаю, що всі будуть ходити з прісними обличчями, всі будуть розкланюватися одне перед іншим, дотримуючись такої дипломатичності. В кращому випадку ми, можливо, щось довідаємося за висновками.
Питання в тому, чи будуть двосторонні зустрічі? Я думаю, що не буде двосторонніх зустрічей саме Медведєва і Ющенка, тому що навіть якщо їм й хотілося б щось сказати, вони не ризикнуть цього сказати одне одному в обличчя, тому що, з одного боку, Медведєву немає чого повторятися, президенту, як він вважає, який йде, а Ющенко немає чого говорити, тому що й так зрозуміла його позиція по відношенню до Росії, до російського керівництва.
- Ми з Марією перед ефіром намагалися це теж обговорити…
Валерій Вас переконав, Маріє?
Марія Старожицька: Ні, абсолютно.
Насправді я залишаюся все рівно при своїй думці. Я не політичний аналітик, я простий журналіст.
- Як це? Що це означає?
Марія Старожицька: Це означає, що я…
- Це означає, що Ви добре поінформовані чи ні в чому не розбираєтеся? І що таке «простий журналіст»?
Аналітик – це людина, яка ні про що не знає, але робить висновки. А що таке «простий журналіст»?
Будь ласка, продовжуйте.
Марія Старожицька: Я хочу сказати, що моя думка така, що буде ця зустріч, буде зустріч віч-на-віч.
Я ризикну це сказати. Не тому, що пан Ющенко на питання на прес-конференції, чи поїде він у Кишинів, чи буде зустріч його з російським президентом, відповів: «Так. Так». Така відповідь була дуже простою з двох слів, які дещо нагадували лозунги часів Помаранчевої революції.
Не тому. А саме тому, що в цій ситуації, коли… У пана Віталія до програми якраз була думка: що розмовляти Медведєву з Ющенком, що російському президенту нічого розмовляти з тим, хто скоро не буде Президентом України, тобто немає сенсу. Так довго не було цієї зустрічі, ще трошки не буде і буде з тим, з ким потрібно.
Я іншої думки насправді. Насправді політичне безвладдя нас чекатиме… До речі, одна з подій тижня, що ЦВК нарешті оприлюднила повний графік. В нас з’явилася нова дата – 17 лютого, коли вони збираються назвати ім’я нового президента. Після того подальші події, які йдуть вже за українським протоколом, тобто призначення уряду, крісла тощо, тобто реально у нас до моменту інавгурації і так далі.
Тобто, в нас з Росією дуже багато невирішений проблем, дуже багато закидів, дуже багато питань, які зараз дійсно є наболілими.
Те, що Медведєв виступав з відкритим листом, і те, що він в США щойно скаржився на Україну, до того Ющенко скаржився там же в США на Росією, то це йде саме до того, що їм там в Штатах порадили просто зустрітися віч-на-віч. Я думаю, що обидва на це вже зголосилися.
І вже дуже скоро ми побачимо, чи я маю рацію, чи Ви маєте рацію. В мене є таке відчуття. От робимо ставки.
Валерій Кальниш: Мене найбільше в цій ситуації радує, не те, що радує, а більш симптоматичним я вважаю не зустріч, можливу двосторонню зустріч Ющенка і Медведєва, скільки зустріч, яка не відбудеться Тимошенко і Путіна в Харкові, коли замість них поїдуть 6-7 числа міністри закордонних справ.
Трошки нагадаю. Тут немає ніякої самореклами. Саме «Комерсант» дізнався про те, що цієї зустрічі не буде, і про те, що Ющенко зустрінеться в Кишиневі з Медведєвим.
Так ось…
- Не зустрінеться, а буде в одному приміщенні.
Валерій Кальниш: Добре, вони обоє приїдуть на саміт.
Так ось, я нагадаю сам собі скоріш за все, чому не відбулася ця зустріч, Путіна і Тимошенко. Мова йде про те, що Москва вирішила, що не треба надто демонстративно показувати свою підтримку діючому главі уряду українського. Ось це сигнал.
Для мене насправді не є доленосною зустріч двох президентів хоча б тому, що я не вірю в те, що Ющенко зможе повторити результати 2004 року.
Тому так, можливо, протокольна зустріч відбудеться. Але чи буде вона мати якесь значення для розвитку відносин двох держав? Я, чесно кажучи, дуже сумніваюся…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Для початку давайте підсумуємо, що було головного цього тижня?
Я пропоную вибір з кількох подій.
Підсумкова прес-конференція Президента України Віктора Ющенка, яка має всі шанси стати останньою президентською прес-конференцією Ющенка за весь час його кар’єри і поставити таким чином крапку на всіх тих розмовах з журналістами, які Віктор Ющенко проводив з часу своєї перемоги на додатковому турі президентських виборів в 2004 року.
Невдала приватизація Одеського припортового заводу, яка закінчилася обміном думками між Президентом та урядом.
Або ж хаос навколо призначення губернаторів, який з полеміки між Президентом та урядом перенісся до судових інстанцій.
Є ще одна подія, яка може відбутися, а може, й не відбутися. Факт того, що президент РФ Дмитро Медведєв не помітить участі Президента України Віктора Ющенка на саміті СНД в Кишиневі хоча б тому, що директиви, які Президент України запропонував для підготовки цієї зустрічі, мають виразно конфронтаційний характер з російської точки зору.
Отже, Валерію?
Валерій Кальниш (переклад): Я думаю перш за все, що тут мова йде про те, як на мене, головною подією, напевне, була невдала приватизація ОПЗ.
Чому це не прес-конференція Ющенка? Тому що як мінімум один раз він ще збере журналістів. Мова йде про підсумкову річну прес-конференцію, яка відбувається, якщо я не помиляюся, в кінці грудня.
- Це буде новорічна така зустріч.
Валерій Кальниш: Так. Вона підсумкова, вона традиційно останніх роки три відбувається точно. Тому я думаю, що ми ще почуємо Президента. Поки рано заганяти його в цю інформаційну банку.
Що стосується Путіна… Вибачте, Медведєва…
- Це Фрейд. Ваш дідусь - Зигмунд Фрейд.
Валерій Кальниш: Так, це мій друг.
Що стосується цієї зустрічі, то я думаю, що ця подія ще попереду і не може бути підсумком цього тижня.
А от що стосується губернаторів, то так, напевне. Але по ранжиру це, напевне, менш значима подія, яку я відмітив би.
- Пані Старожицька, яка Ваша думка?
Марія Старожицька: З самого переліку тем, які можуть бути, я роблю такий приємний для мене висновок, що це був дуже-дуже тихий інформаційний тиждень. Тобто, жодної такої події, яка сколихнула б. На відміну від того, що було раніше і що буде далі.
Тому, напевне, тут справді ні з чого обирати, бо тут насправді такого не сталося нічого.
Я була на цій перс-конференції Ющенка, вона була досить цікавою, але там не було ніякого інформаційного прориву. І, звичайно, ще зустрічі з Президентом будуть. І, може, ще й не одна, як називав мій колега.
А щодо того, чи буде зустріч Ющенка і Медведєва, то завдяки саме тій свободі слова, яку Ющенко відзначив на прес-конференції, зараз це вже точиться такий дуже в нашому з Росією спільному інформаційному просторі жорсткий двобій: буде, не буде чи вони пройдуть один повз одного по кишинівських вулицях, чи як там хто на кого подивиться, чи, може, навпаки, вони один на одного схожі десь внутрішньо і знайдуть таки спільну мову та попри всі прогнози і поради потиснуть руки…
Тобто, насправді це якраз той момент, який зараз був потрібний, бо на фоні того, що нам закидалося до Росії в останній час і Росії до нас, то це якраз досить цікава тема була б для розмови.
- Ви уявляєте собі взагалі психологічну ситуацію російського президента Медведєва?
Він приїздить до Кишинева. Там його вітає в якості в.о. президента Республіки Молдова Міхай Гімпу, такий собі опозиційний політик, при чому з тих опозиціонерів, які ніколи не йшли на якісь серйозні розмови з Москвою, який є прихильником об’єднання Республіки Молдова з Румунією в єдину державу, а прем’єр-міністр Молдови також людина, яка аж ніяк не пасує російській стороні, – Влад Філат.
І ось ці люди є господарями саміту керівників держав-членів співдружності. Ніякого Вороніна, ніяких російських союзників. І до того ще й туди прилітає Ющенко, якого, звичайно, нові керівники Республіки Молдова вітають з величезним зацікавленням, тому що він керівник сусідньої держави, від якої так чи інакше залежить придністровське врегулювання.
І все це бачити на власні очі. І тут ще й з Ющенком про це розмовляти.
Звичайно, хочеться якось так зробити, щоб його там не було. Але разом з тим він там буде. І це така складна ситуація. Майже… Оце і є фрейдизм.
Валерій Кальниш: На превеликий жаль, я думаю, емоції переможуть протокол. Навіть при всьому поганому відношенні одне до одного, при всій конфронтації держав одне до одного, я думаю, що всі будуть ходити з прісними обличчями, всі будуть розкланюватися одне перед іншим, дотримуючись такої дипломатичності. В кращому випадку ми, можливо, щось довідаємося за висновками.
- Ми з Марією перед ефіром намагалися це теж обговорити…
Валерій Вас переконав, Маріє?
Марія Старожицька: Ні, абсолютно.
Насправді я залишаюся все рівно при своїй думці. Я не політичний аналітик, я простий журналіст.
- Як це? Що це означає?
Марія Старожицька: Це означає, що я…
- Це означає, що Ви добре поінформовані чи ні в чому не розбираєтеся? І що таке «простий журналіст»?
Аналітик – це людина, яка ні про що не знає, але робить висновки. А що таке «простий журналіст»?
Будь ласка, продовжуйте.
Марія Старожицька: Я хочу сказати, що моя думка така, що буде ця зустріч, буде зустріч віч-на-віч.
Я ризикну це сказати. Не тому, що пан Ющенко на питання на прес-конференції, чи поїде він у Кишинів, чи буде зустріч його з російським президентом, відповів: «Так. Так». Така відповідь була дуже простою з двох слів, які дещо нагадували лозунги часів Помаранчевої революції.
Я іншої думки насправді. Насправді політичне безвладдя нас чекатиме… До речі, одна з подій тижня, що ЦВК нарешті оприлюднила повний графік. В нас з’явилася нова дата – 17 лютого, коли вони збираються назвати ім’я нового президента. Після того подальші події, які йдуть вже за українським протоколом, тобто призначення уряду, крісла тощо, тобто реально у нас до моменту інавгурації і так далі.
Тобто, в нас з Росією дуже багато невирішений проблем, дуже багато закидів, дуже багато питань, які зараз дійсно є наболілими.
Те, що Медведєв виступав з відкритим листом, і те, що він в США щойно скаржився на Україну, до того Ющенко скаржився там же в США на Росією, то це йде саме до того, що їм там в Штатах порадили просто зустрітися віч-на-віч. Я думаю, що обидва на це вже зголосилися.
І вже дуже скоро ми побачимо, чи я маю рацію, чи Ви маєте рацію. В мене є таке відчуття. От робимо ставки.
Валерій Кальниш: Мене найбільше в цій ситуації радує, не те, що радує, а більш симптоматичним я вважаю не зустріч, можливу двосторонню зустріч Ющенка і Медведєва, скільки зустріч, яка не відбудеться Тимошенко і Путіна в Харкові, коли замість них поїдуть 6-7 числа міністри закордонних справ.
Трошки нагадаю. Тут немає ніякої самореклами. Саме «Комерсант» дізнався про те, що цієї зустрічі не буде, і про те, що Ющенко зустрінеться в Кишиневі з Медведєвим.
Так ось…
- Не зустрінеться, а буде в одному приміщенні.
Валерій Кальниш: Добре, вони обоє приїдуть на саміт.
Так ось, я нагадаю сам собі скоріш за все, чому не відбулася ця зустріч, Путіна і Тимошенко. Мова йде про те, що Москва вирішила, що не треба надто демонстративно показувати свою підтримку діючому главі уряду українського. Ось це сигнал.
Для мене насправді не є доленосною зустріч двох президентів хоча б тому, що я не вірю в те, що Ющенко зможе повторити результати 2004 року.
Тому так, можливо, протокольна зустріч відбудеться. Але чи буде вона мати якесь значення для розвитку відносин двох держав? Я, чесно кажучи, дуже сумніваюся…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
