Доступність посилання

ТОП новини

Недоприватизація ОПЗ. Далі буде


Журналісти дивляться телевізійну трансляцію аукціону з продажу Одеського Припортового заводу біля будівлі Фонду державного майна де відбувався аукціон. Київ, 29 вересня 2009 року.
Журналісти дивляться телевізійну трансляцію аукціону з продажу Одеського Припортового заводу біля будівлі Фонду державного майна де відбувався аукціон. Київ, 29 вересня 2009 року.

Київ – Конкурс відбувся, а от приватизації не вийшло. Комісія Фонду державного майна не визнала результатів аукціону з продажу Одеського припортового заводу, переможцем якого стала компанія «Нортіма», контрольована українським бізнесменом Ігорем Коломойським. А Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила учасників конкурсу у змові, спрямованій на зниження вартості ОПЗ.

Одеський припортовий завод спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду. Він є також монополістом у перевантаженні хімічної продукції з країн СНД на експорт. Історія з приватизацією ОПЗ триває 16 років. Продати завод намагався не один уряд. А Президент не одним своїм указом скасовував ці рішення.

У липні ж цього року Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко укотре вирішив продати Одеський припортовий. І щодо цього вже були досягнуті домовленості з Президентом Віктором Ющенком.

Проте за планом не пішло. За два тижні до наміченої приватизації проведення конкурсу фактично одночасно заборонили Президент Ющенко, видавши відповідний указ, та суд за позовом екс-голови Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко і підконтрольного Олександрові Ярославському черкаського «Азоту».

Окрім цього, Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду, щоб той дав оцінку конституційності урядової постанови про приватизацію ОПЗ. Але Конституційний Суд урешті відмовив Президентові у відкритті провадження.

Що ж до судових заборон, то «Азот» відмовився від своїх вимог, відтак ухвала була скасована. А стосовно позову Семенюк-Самсоненко, то виконавче провадження за цим судовим рішенням так і не було відкрите.

Було й іще одне рішення, того ж таки Окружного адміністративного суду Києва, який і втретє зупинив був продаж ОПЗ, уже за позовом підприємства «Дніпроазот». Повідомлень, щоб це рішення скасовували, не було.

Та все ж уже сьогодні, перед початком конкурсу з приватизації ОПЗ, керівник ФДМ Дмитро Парфененко заявив: «Немає ніяких законодавчих перепон щодо подальшого проведення продажу і залучення інвестора».

Гра трьох із тринадцяти

Проте черговий політичний конфлікт призвів до різкого зменшення кількості учасників. Свої заявки на участь у конкурсі до Антимонопольного комітету подавали 13 учасників, а до фінальної прямої дійшли лише троє. Зокрема, у конкурсі не брав участь консорціум, який створили норвезька компанія Yara International, лівійська державна компанія Libyan Investment та польська Kulczyk Holding. Саме цей «консорціум трьох» вважався одним із головних претендентів.

У конкурсі із приватизації Одеського припортового взяли участь компанія «Азот-Сервіс», наближена до російського «Газпрому», «Фрунзе-Флора» Костянтина Григоришина та «Нортіма», контрольована українським бізнесменом Ігорем Коломойським.

І саме ця компанія запропонувала сьогодні найвищу ціну за ОПЗ – 5 мільярдів гривень, при стартовій ціні – 4 мільярди. Однак конкурсна комісія ФДМ не визнала «Нортіму» переможцем конкурсу.

«У дорадчій кімнаті були висловлювання окремих членів комісії, особливо представників підприємства, що результати конкурсу не є адекватними…» – повідомив голова конкурсної комісії Ігор Білоцерківець.

Змова трьох, не рахуючи уряду?

А Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила учасників конкурсу у змові, спрямованій на зниження вартості ОПЗ.

«Було видно, як відбувалася змова трьох запланованих учасників, щоб за безцінь придбати ОПЗ. І у прямому ефірі було видно, як зривався цей аукціон, як вони свою домовленість зробили публічною, – заявила Тимошенко. – І таким чином знову, як завжди, вся приватизація, за їхніми розрахунками, мусить проходити на основі корупції, у тіні і за безцінь. Я такого не дозволю зробити».

Колишня ж голова ФДМ Валентина Семенюк-Самсоненко вважає: те, що сьогодні відбулося у Фонді державного майна – це «спектакль, розіграний Кабінетом Міністрів та учасниками конкурсу з приватизації ОПЗ». Як припустила вона в інтерв’ю Радіо Свобода, далі все відбуватиметься за таким сценарієм: компанія Ігоря Коломойського «Нортіма» у судовому порядку оскаржить рішення конкурсної комісії, а після цього перепродасть підприємство російській компанії «Азот-Сервіс».

«Сьогодні уже Коломойський заявив, що піде до суду і скаже, що комісія десь пішла, закрилася, порушила регламент і сказала, що конкурс не відбувся. Завтра принесуть рішення суду, і голова ФДМ скаже, що є рішення суду, і я мушу його виконати, – говорить Семенюк-Самсоненко. – Ви зверніть увагу: коли росіяни брали участь, вони не дуже наганяли ціну. Це, видно, є змова, що сьогодні купив Коломойський, а завтра перепродасть росіянам і матиме маржу набагато більшу, ніж вартість заводу».

5 мільярдів гривень не залатали б бюджет

Із тим, що компанія «Нортіма» має всі шанси виграти в суді, погоджується і директор Інституту приватизації Олександр Рябченко. Хоча судовий процес може бути тривалим.

А от змови під час приватизації ОПЗ не було, вважає Рябченко. Просто Кабінет Міністрів побачив, що коштів, які пропонують за Одеський припортовий, не вистачить, щоб закрити бюджетну дірку.

«Уряд очікував приблизно 8 мільярдів гривень. Коли ж побачив, що сума 5 мільярдів, то зрозумів, що конкурс не вирішує проблем, які перед ним поставлені, і вирішив, що такий конкурс не потрібний», – зазначає експерт.

Зважаючи на політичну нестабільність, яка в Україні триває вже не перший рік, те, що сталося з приватизацією Одеського припортового, навряд чи ще якось вплине на інвестиційний клімат, вважають експерти. Це просто стало черговою демонстрацією української непрогнозованості.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG