Доступність посилання

ТОП новини

Держава змушена продавати – Рябченко


Одеський припортовий завод
Одеський припортовий завод

Київ– На сьогодні призначено продаж Одеського припортового заводу. Принаймні, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що приватизація ОПЗ відбудеться у встановлені терміни, тобто, 29 вересня, навіть попри Указ Президента та рішення суду про зупинення конкурсу. Придбати ОПЗ хочуть три компанії: російська «Азот-сервіс» і дві українські: «Фрунзе-Флора» та «Нортіма». Своїми прогнозами щодо розвитку цієї ситуації та оцінками ефективності приватизації в цілому поділився директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій – Олександр Рябченко

– Я думаю, що буде загострення ситуації. До Фонду держмайна можуть надходити ще листи з судів, як щодо заборони продажу Одеського припортового заводу, так із вимогою обов'язково провести конкурс. Може бути все що завгодно, тому прогнозувати важко.
Директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій – Олександр Рябченко


– Якщо Одеський припортовий завод таки продадуть, куди підуть кошти?

– Я переконаний, що кошти підуть на покриття дефіциту державного бюджету. Там заплановано, що від приватизації у цьому році мало надійти 8 мільярдів гривень, а реально надійшло десь 600 мільйонів. Тому, думаю, що з цими грошима буде те ж саме, що і з грошима від продажу «Криворіжсталі» – вони розчиняться у державному бюджеті.

–А як саме ці кошти, на Вашу думку, мали б використовуватися?

– При нормальній продуманій приватизації кошти мали б іти на амбітні проекти, наприклад будівництво доріг чи інших об’єктів, які можна було б показати людям і сказати – ось реальні справи, зроблені на кошти від продажу державних підприємств.

Але в Україні не було продуманої приватизаційної політики. Україна не використала можливості, яка виникла після успішного продажу «Криворіжсталі», коли можна було спокійно й виважено залучати через приватизацію потужних інвесторів. Держава мала підтримувати високу ціну українських активів і великий попит на них. Треба було щоквартально продавати по одному великому державному підприємству.

– Окрім «Криворіжсталі» та «Луганськтепловозу» чи ще якісь великі об'єкти пройшли через приватизацію?

– Ще продали «Комсомольське рудоуправління», у цьому році продали по 25% пакетів обленерго, але вагомим був тільки продаж «Луганськтепловозу». Втім, цей продаж був технологічно проведений дуже погано, було очевидно, що він замовний.

– То чи потрібно, на Вашу думку, і далі проводити приватизацію?

– Зараз державний сектор економіки за обсягом майна складає 21%, а його частка у ВВП лише 7%. Більше половини державних підприємств збиткові.Ніхто не хоче відповідати, бо державне можна красти! А коли вже розікрали до того, що нічим людям зарплату платити, то тоді виставляють на приватизацію.

Звісно, що фіскально невигідно продавати під час кризи. За підприємство важко виручити нормальні гроші. Але держава, яка непродуктивно вела приватизацію в минулі роки, змушена продавати. Інакше держава може взагалі втратити такі підприємства, не зберегти їх до завершення кризи й поновлення попиту.

Приватизацію вигідно звинувачувати. Політики тільки тим і займаються: і праві, і ліві. Хоча усі вони й продавали, й купували, і зараз володіють майном, яке раніше було державним.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG