Франція не може базуватися на моделі освіти, заснованої ще в наполеонівські часи, заявив Ніколя Саркозі, виступаючи зі своєю новою реформаторською програмою. Тому зниження рівня вимог у французьких ліцеях слід припинити!
Саме система орієнтації школярів – це перше, що слід змінити, зазначає французький президент. «Віднині система орієнтації дозволятиме кожному учневі визначати свій шлях на основі своїх нахилів та знань, – каже він. – Це основна робота, від якої залежатиме все решта. І перше, що ми зробимо, це відновимо так зване «право на помилку».
Власне, «право на помилку» означатиме, що за неуспішність на повторний рік залишатимуть тільки у виняткових ситуаціях. Нині ж приблизно 28 відсотків учнів Франції «просиджують» в одному класі по два роки й більше.
«Надзвичайний режим вивчення іноземних мов»
Французькі школи мають посилити вивчення сучасних технологій та мов, наголошує Ніколя Саркозі. Це вимога 21-го століття. Всі наші учні повинні бути дво-, а в деяких випадках і тримовними. Тому сьогодні оголошується «надзвичайний режим вивчення сучасних іноземних мов», заявив французький президент. Для цього ліцеї налагоджуватимуть стосунки із закордоном і викладатимуть деякі предмети, наприклад, історію, іноземною мовою.
Шкільні програми мають розвивати індивідуальний підхід до кожного учня.
Важливим елементом реформи пан Саркозі виділив широке залучення школярів до національної та світової культурної спадщини. Митці повинні стати хрещеними батьками французьких ліцеїв, а школярі отримають вільний доступ до численних творів класиків світового кінематографа.
«Компанія «Франс-Телевізіон» створить інтернет-платформу, до якої матимуть відкритий доступ усі заклади освіти, – каже Ніколя Саркозі. – Там помістять 200 основних класичних фільмів, і ця відеотека буде у розпорядженні кожного ліцею».
Хто фінансуватиме і хто втілюватиме реформи?
Проте у таборі профспілок французьких освітян ця реформа сприймається дещо скептично.
«Це реформа, що намагається трохи вгамувати пристрасті після відкинутої минулого року програми, – пояснює Фредерік Ралле, генеральний секретар профспілки освітян Франції. – До того ж, це демагогія, що надсилає закладам освіти низку ініціатив. Не зрозуміло, як це фінансуватиметься».
Важко збагнути і часовий розклад такого великого обсягу роботи. На вчителів, яких і без того не вистачає, буде суттєво збільшене навантаження. Проте у французьких освітян ще є час на роздуми: реформи президента Саркозі мають набрати чинності тільки на початку наступного навчального року.
(Брюссель – Прага – Київ)
Саме система орієнтації школярів – це перше, що слід змінити, зазначає французький президент. «Віднині система орієнтації дозволятиме кожному учневі визначати свій шлях на основі своїх нахилів та знань, – каже він. – Це основна робота, від якої залежатиме все решта. І перше, що ми зробимо, це відновимо так зване «право на помилку».
Власне, «право на помилку» означатиме, що за неуспішність на повторний рік залишатимуть тільки у виняткових ситуаціях. Нині ж приблизно 28 відсотків учнів Франції «просиджують» в одному класі по два роки й більше.
«Надзвичайний режим вивчення іноземних мов»
Французькі школи мають посилити вивчення сучасних технологій та мов, наголошує Ніколя Саркозі. Це вимога 21-го століття. Всі наші учні повинні бути дво-, а в деяких випадках і тримовними. Тому сьогодні оголошується «надзвичайний режим вивчення сучасних іноземних мов», заявив французький президент. Для цього ліцеї налагоджуватимуть стосунки із закордоном і викладатимуть деякі предмети, наприклад, історію, іноземною мовою.
Шкільні програми мають розвивати індивідуальний підхід до кожного учня.
Важливим елементом реформи пан Саркозі виділив широке залучення школярів до національної та світової культурної спадщини. Митці повинні стати хрещеними батьками французьких ліцеїв, а школярі отримають вільний доступ до численних творів класиків світового кінематографа.
«Компанія «Франс-Телевізіон» створить інтернет-платформу, до якої матимуть відкритий доступ усі заклади освіти, – каже Ніколя Саркозі. – Там помістять 200 основних класичних фільмів, і ця відеотека буде у розпорядженні кожного ліцею».
Хто фінансуватиме і хто втілюватиме реформи?
Проте у таборі профспілок французьких освітян ця реформа сприймається дещо скептично.
«Це реформа, що намагається трохи вгамувати пристрасті після відкинутої минулого року програми, – пояснює Фредерік Ралле, генеральний секретар профспілки освітян Франції. – До того ж, це демагогія, що надсилає закладам освіти низку ініціатив. Не зрозуміло, як це фінансуватиметься».
Важко збагнути і часовий розклад такого великого обсягу роботи. На вчителів, яких і без того не вистачає, буде суттєво збільшене навантаження. Проте у французьких освітян ще є час на роздуми: реформи президента Саркозі мають набрати чинності тільки на початку наступного навчального року.
(Брюссель – Прага – Київ)
