Доступність посилання

ТОП новини

20 років падіння Берлінського муру: ретроспективний погляд з України – Олег Білорус, Олесь Доній


Київ – 9 листопада 1989 року впала Берлінська стіна – символ холодної війни й розподілу Європи на два ворожі блоки. Радіо Свобода звернулося до відомих громадсько-політичних діячів із питанням: Де Вас застало повідомлення про падіння берлінського муру і яка була Ваша реакція?

Олег Білорус, посол України в США (1992-1994), заступник голови фракції БЮТ, у листопаді 1989-го - заступник директора Інституту економіки АН України:

Олег Білорус
– Я сприйняв цю подію як абсолютно закономірний, об’єктивний і неминучий результат. Для мене ця стіна не впала раптово уночі, а поступово хилиталася. Може, мій випадок був нетиповий, бо я багато років працював у Європі. Може, для багатьох це було дивом, але для мене це не сталося зненацька.

Починаючи з 1979-го року, я вільно пересувався по Західній Європі. Мені доводилося кілька разів перетинати кордон між двома німецькими державами – ФРН і НДР. Доводилося переходити із Східного Берліну у Західний. Враження посилювалося, що цей поділ штучний і він неминуче має закінчитися разом із закінченням холодної війни.

Олесь Доній, один із організаторів студентської «Революції на граніті» восени 1990-го, народний депутат фракція НУНС, у листопаді 1989-го – студент четвертого курсу історичного факультету Київського університету ім. Т.Шевченка:
Олесь Доній


– Інформація доходила за «перебудовним» телебаченням, обговорювалася в студентських аудиторіях і гуртожитках. Для нас це було важливо, бо якраз у 89-му році ми дійшли до створення Української студентської спілки.

Інформація про оксамитові революції в Європі надихала свого часу український визвольний рух. Ми всі жили сподіванням, що незабаром у нас відбудеться наша оксамитова революція, і ми зможемо здобути незалежність України.

Безперечно, ключовою подією серед оксамитових революцій було падіння Берлінської стіни. Це означало, що кордони, принаймні, ми так хотіли вірити, між Східною і Західною Європою подолані. І ми незабаром увійдемо в європейську сім’ю народів. Інша справа, що в реальності ці сподівання для України не справдилися, але на той час це безперечно надихало на участь у визвольному русі і на нашу боротьбу за незалежність України.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG