Доступність посилання

ТОП новини

Гроші МВФ: траншу не буде, але уряд попросив бодай половину


Київ – Міжнародний валютний фонд відмовив Україні в наданні четвертої частини кредиту до закінчення президентських виборів. Про це сьогодні повідомила американська «Нью-Йорк Таймс». Офіційний представник МВФ повідомив виданню про готовність Фонду відновити співпрацю у будь-який момент, коли лідери держави дійдуть згоди і виступлять із спільною позицією на переговорах. Уряд натомість попросив бодай половину від 4 мільярдів доларів четвертого траншу. Українські експерти вважають, що для української влади таке рішення не стало несподіванкою.

Міжнародний валютний фонд наполягав на узгодженні позицій представників української влади для продовження співпраці. Проте Президент Віктор Ющенко та голова уряду Юлія Тимошенко не змогли виступити зі спільною позицією на переговорах. Напередодні віце-прем'єр Григорій Немиря заявив, що Україна передала МВФ листа про наміри щодо відновлення співпраці. У посланні немає підпису Президента, але стоять автографи Прем'єр-міністра та голови Нацбанку. Президентського підпису, сказав віце-прем'єр, вже й не потрібно.

Натомість у Секретаріаті Президента заявили, що слова віце-прем’єра є неправдою, а відповідальність за ситуацію поклали на уряд. У МВФ кажуть, що готові повернутися до співпраці в будь-який момент, як тільки між лідерами держави буде досягнуто порозуміння.

Соцстандарти – лише привід

Розмір четвертого траншу мав становити близько 4 мільярдів доларів. МВФ вже надав Україні три транші – загалом 12 мільярдів доларів. Але після того, як Віктор Ющенко підписав Закон «Про підвищення соціальних стандартів», керівництво МВФ дало зрозуміти, що продовжить співпрацю з Україною лише після президентських виборів. Закордонні та українські експерти зазначають, що ухвалення цього закону стало однією з головних причин відмови надати четвертий транш.

Проте керівник економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин вважає, що до зриву співпраці з МВФ причетні всі владні інституції, котрі брали на себе зобов'язання перед Фондом. «Із моєї точки зору, закон про соцстандарти – не причина, а привід, – каже він. – Складні питання пов’язані наприклад із тарифами, із боргами «Нафтогазу», із прозорістю рекапіталізації банків. Якщо подивитися на виконання зобов'язань, то МВФ цього року був дуже м’яко налаштований до України».

Уряд розраховує на компроміс

Між тим, Кабмін розраховує на ухвалення радою директорів Міжнародного валютного фонду до кінця нинішнього року рішення про виділення країні щонайменше 2 мільярдів доларів. Як повідомила Радіо Свобода прес-секретар віце-прем’єра – Наталія Лисова – в уряді сподіваються, що рада директорів МВФ ще цього року зможе ухвалити відповідне позитивне рішення стосовно України з урахуванням досягнення консенсусу між Міністерством фінансів і Національним банком.

Фінансовий експерт Олексій Капустинський наголошує, що в більшості країн МВФ взаємодіє з центральними банками держав. Натомість в Україні головну функцію у співпраці зі світовою фінансовою установою взяв на себе Кабінет Міністрів. Експерт наголошує, що саме Кабмін отримав та перерахував до Державного бюджету понад 2 мільярди доларів, отриманих в рамках спеціального розподілу, зробленого МВФ відповідно до розміру квоти України. А ось гроші четвертого траншу мали йти насамперед на рахунки НБУ.

Після виборів – транш потрібніший?

Враховуючи складну ситуацію в Україні напередодні президентських виборів, економіст Василь Юрчишин паузу в отриманні грошей МВФ розцінює радше позитивно.

«Може виявитися що ці кошти корисніші будуть Україні для економічного відновлення вже навесні – тобто, після того, як буде сформовано нові інститути влади», – зазначає пан Юрчишин.

Експерти схиляються до думки, що після виборів міжнародні запозичення можуть бути використані більш ефективно, ніж під час виборчої кампанії. Наразі ж, як зазначає «Нью-Йорк Таймс», Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, напередодні виборів намагаються перевершити одне одного у видатках.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG