Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 20:22

Прага – Почали з протистояння, завершили – перемир’ям. 2009 рік для українсько-російських газових стосунків був неоднозначним. Перекриття газового вентиля, підписання довгострокових контрактів, погрози оштрафувати Київ за недобір газу, і, зрештою, зміни до газових угод.

Провалом завершилися українсько-російські газові переговори ввечері 31 грудня 2008-го. Новий рік розпочався припиненням постачання газу українським споживачам, а також скороченням обсягів його транзиту до Європи. Пік протистояння припав на 6 січня. Болгарія, Туреччина, Греція, Македонія та Хорватія заявили, що газопостачання до них повністю припинене. Чехія, Румунія, Угорщина та Австрія повідомили про скорочення на дві третини.

Після тривалих переговорів і посередництва Заходу, транзит газу до Європи був відновлений, а Київ та Москва підписали 19 січня 10-річні контракти на постачання газу та його транзит українською територією.

Ціна газу для України, за контрактом, визначається за формулою, в якій йдеться про прив’язку до вартості газойлю та мазуту. Базова ж ціна становить 450 доларів. На 2009 рік для Києва надавалася 20-відсоткова знижка. Відтак, середньорічна вартість палива для України вийшла близько 229 доларів. Ставка ж транзиту збереглася на рівні 1,7 долара за тисячу кубів. Але найголовнішою зміною стало те, що компанію «РосУкрЕнего», яка від 2006 року була посередником між «Нафтогазом» та «Газпромом» усунули з ринку.

Президентсько-прем’єрська боротьба за «вонючий газ»

Газові домовленості між Києвом та Москвою також стали каталізатором у президентсько-прем’єрському протистоянні.

«Не хочу робити якийсь персональний коментар, що у даному питанні уряд працює недолуго, бо мене звинуватять у тому, що я маю відношення до «РосУкрЕнерго». А я не хочу цього. Я не займався вашим вонючим газом», – заявив Президент Віктор Ющенко в лютому, на засіданні РНБО, присвяченому українсько-російським газовим контрактам. Тоді Віктор Ющенко звинуватив Юлію Тимошенко, що вона не мала директив на підписання угод із Росією.

Юлія Тимошенко звинуватила оточення Президента у захисті інтересів «РосУкрЕнерго».

«Проект рішення РНБО – це таємний документ. Практично через пункт це зобов’язує уряд повернутися до РУЕ в тому чи іншому вигляді, повернути РУЕ ті 11 мільярдів кубів газу, які належать Україні, «Нафтогазу», які Україна чесно купила і заплатила гроші – нас примушують повернути і тим самим підвищити ціну газу для населення і промислових споживачів», – зазначила Прем’єр-міністр.

Газове затишшя порушила українська ГТС

Примирення в українсько-російських газових відносинах тривало два місяці, після чого стосунки між Києвом та Москвою знову загострилися. Причиною стало підписання декларації про модернізацію української ГТС між Києвом та Брюсселем. Ця угода спричинила низку різких заяв Москви як у бік України, так і ЄС. Про це говорив і Президент Росії Дмитро Медведєв, під час звернення до Президента Ющенка.

«Російським компаніям регулярно доводиться стикатися з відвертою протидією з боку української влади. Вище політичне керівництво України в обхід Росії домовляється з керівництвом Євросоюзу щодо постачання газу до Європи. До речі, нашого російського газу, і підписує документ, який є абсолютно несумісним із січневими українсько-російськими домовленостями», – заявив Президент Медведєв.

«Take or pay» на 8 мільярдів

Після брюссельських домовленостей почали виринати підводні камені українсько-російських контрактів. Насамперед, йшлося про принцип «take or pay», тобто, бери або плати. Зважаючи на фінансово-економічну кризу, споживання газу в Україні, та й у всьому світі скоротилося. Київ став відбирати менші обсяги газу, ніж законтрактовані. А це давало Москві юридичні можливості штрафувати Україну.

Прем’єр Володимир Путін заявляв, що російська сторона не стягуватиме з України штрафних санкцій. Разом з тим, з російського боку лунали і протилежні заяви. Президент Дмитро Медведєв наказав керівнику «Газпрому» Олексію Міллеру дотримуватися українсько-російського газового контракту, а віце-спікер Держдуми Валерій Язєв, неодноразово наголошував, що Москва має можливість штрафувати Україну. (Йшлося про близько 8 мільярдів доларів).

Знаковою для українсько-російських газових відносин стала зустріч Юлії Тимошенко та Володимира Путіна в Ялті. Тоді російський прем’єр у чергове пообіцяв, що штрафів за недобір газу не буде та висловив задоволення співпрацею з Кабінетом Тимошенко.

«Нам із урядом Тимошенко працювати комфортно. Вважаю, що за час нашої співпраці відносини між Росією та Україною стали стабільніші та зміцнилися», – заявив Путін.

Ціна питання

Домовленості Тимошенко та Путіна задокументували через кілька днів. У змінах до українсько-російських газових контрактів, підписаних між «Газпромом» та «Нафтогазом», йдеться про скорочення обсягів газу, який Україна має купувати у 2010 році, та про відмову від принципу «take or pay» стосовно недобору палива у 2009-му.

Чому Москва погодилася на поступки? Більшість експертів пояснюють це ставкою Путіна на Тимошенко, як кандидата на Президента України. Інші ж вважають, що через падіння світового попиту на газ у Росії просто не було іншого виходу. Дехто ж не виключає, що в обмін на це українська сторона дала Росії певні обіцянки. І стосуватися вони можуть, передусім, ядерної енергетики. Йдеться про паливо для українських АЕС, а також будівництво заводу зі збагачення урану, на що претендують російська компанія «ТВЕЛ» та американська Westinghaus.

Але, зміни до українсько-російських газових контрактів є лише тимчасовим затишшям. Скорочення газу задокументоване лише на наступний рік, а угода діє до 2019-го.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG