Так колишній радник президента США Рональда Рейґана, а нині провідний експерт у галузі американської зовнішньої політики, Дуґ Бандоу, радить на сторінках консервативного американського видання «Нешнел Інтерест» нинішньому керівництву Америки не дуже переживати з приводу наслідків президентських виборів в Україні. Він наводить приклад такого втручання США в справи України у 2004 році і зауважує, що «провал Віктора Ющенка є яскравим нагадуванням про ризики, коли Вашингтон втручається десь у зовнішній політиці». Взагалі ж, цей автор називає нинішні політичні процеси в Україні не інакше, як «контрреволюцією» і каже, що славна колись Помаранчева революція на сьогодні «вже труп». Великі бізнес-союзники у таборі Януковича, а також «фінансова баронеса» Юлія Тимошенко зі своєю групою ведуть боротьбу, на думку Бандоу, «за свої власні інтереси, скориговані політичною реальністю» і їхні зовнішньополітичні орієнтири сьогодні не можна охарактеризувати ні проамериканськими, ні проросійськими. Американський спостерігач переконаний, що на сьогодні, коли немає ніякої загрози для США з боку Росії і реальної небезпеки експансії Москви в Україні, Вашингтонові нічого будити «параноїдальні страхи в Кремлі» своїми прямими проукраїнськими кроками, чи то в плані втягнення України в НАТО, чи втручаннями у перебіг нинішніх виборів. Бандоу також наголошує, що «незважаючи на суб’єктивне, часто упереджене, бачення Заходом політичного забарвлення різних груп політиків в Україні, все ж більшість із них, як видається, мають сірий, невизначений, колір, та їх важко поділити на світлих чи темних». Тому, на думку цього експерта, для Вашингтона нині немає великого значення, хто саме стане Президентом України цього разу.
Брюссельське інтернет-видання «EUobserver» вважає, що нинішня виборча суперечка між Януковичем і Тимошенко «обіцяє бути захопливим видовищем». Тут також висловлюється думка, що кожен із двох кандидатів, у разі перемоги, буде вести «дещо менш відкриту прозахідну політику, більш двозначну в намаганнях вирішити делікатне завдання балансування між Заходом і Росією». Автори статті в «EUobserver» Якуб Кулханек та Мартін Лариш вважають, що нове керівництво ЄС «із більшою готовністю винагородить Україну якимись «цукерочками», бо сподівається на більш прогнозовану політичну сцену в Києві після цих виборів. Які це будуть «цукерочки» чи «морквинки»? Автори вважають, що це можуть бути чи нова угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною, чи лібералізація візової політики, чи, наприклад, солідна фінансова допомога у реконструкції застарілої системи газогонів в Україні. Тут також ідеться про те, що Євросоюз має зробити все для «зміцнення довір’я між Брюсселем, Києвом і Москвою».
Досить прискіпливий аналіз української виборчої політичної ситуації в Україні дає на сторінках чеських «Лідових новін» економіст Вацлав Рамбоусек, котрий намагається не лише «розвінчати» деякі «українські націоналістичні міфи» на зразок «найдавнішої на Землі української Трипільської культури», але й характеризує українську політичну систему як «олігархічну», де змагаються між собою «проросійські і прозахідні міфи». А насправді, на думку Рамбоусека, «панівними тут (в Україні) є політичні клани, з головним політиком чи «хресним батьком» на чолі», які нічого спільного не мають із партіями. «В українському парламенті представлені олігархи, фінансові гравці, і, звичайно, кримінальні злочинці – це ті сили, котрі приватизували українську державу», – зауважує Рамбоусек. Цей експерт також переконаний у тому, що головними бідами українського політичного, суспільного життя, є: «відсутність середнього класу, бідна або корумпована інтелігенція, несвідома сіра маса мільйонів громадян, якими маніпулюють політичні спекулянти напередодні чергових виборів». Тому автор доходить висновків, що нічого, окрім зміни однієї кланової сили при владі в Україні іншою, не варто після цих президентських виборів очікувати. Рамбоусек також вважає, що «від цієї олігархічної України не можна чогось доброго чекати й на Заході, і це мали б уже остаточно зрозуміти в Європі».
Брюссельське інтернет-видання «EUobserver» вважає, що нинішня виборча суперечка між Януковичем і Тимошенко «обіцяє бути захопливим видовищем». Тут також висловлюється думка, що кожен із двох кандидатів, у разі перемоги, буде вести «дещо менш відкриту прозахідну політику, більш двозначну в намаганнях вирішити делікатне завдання балансування між Заходом і Росією». Автори статті в «EUobserver» Якуб Кулханек та Мартін Лариш вважають, що нове керівництво ЄС «із більшою готовністю винагородить Україну якимись «цукерочками», бо сподівається на більш прогнозовану політичну сцену в Києві після цих виборів. Які це будуть «цукерочки» чи «морквинки»? Автори вважають, що це можуть бути чи нова угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною, чи лібералізація візової політики, чи, наприклад, солідна фінансова допомога у реконструкції застарілої системи газогонів в Україні. Тут також ідеться про те, що Євросоюз має зробити все для «зміцнення довір’я між Брюсселем, Києвом і Москвою».
Досить прискіпливий аналіз української виборчої політичної ситуації в Україні дає на сторінках чеських «Лідових новін» економіст Вацлав Рамбоусек, котрий намагається не лише «розвінчати» деякі «українські націоналістичні міфи» на зразок «найдавнішої на Землі української Трипільської культури», але й характеризує українську політичну систему як «олігархічну», де змагаються між собою «проросійські і прозахідні міфи». А насправді, на думку Рамбоусека, «панівними тут (в Україні) є політичні клани, з головним політиком чи «хресним батьком» на чолі», які нічого спільного не мають із партіями. «В українському парламенті представлені олігархи, фінансові гравці, і, звичайно, кримінальні злочинці – це ті сили, котрі приватизували українську державу», – зауважує Рамбоусек. Цей експерт також переконаний у тому, що головними бідами українського політичного, суспільного життя, є: «відсутність середнього класу, бідна або корумпована інтелігенція, несвідома сіра маса мільйонів громадян, якими маніпулюють політичні спекулянти напередодні чергових виборів». Тому автор доходить висновків, що нічого, окрім зміни однієї кланової сили при владі в Україні іншою, не варто після цих президентських виборів очікувати. Рамбоусек також вважає, що «від цієї олігархічної України не можна чогось доброго чекати й на Заході, і це мали б уже остаточно зрозуміти в Європі».
