Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 16:59

Демократично проведений другий тур виборів наблизить Україну до Європи – посли Польщі, Німеччини і Франції


Учасники дискусії «Україна в Європі: які перспективи після виборів?», Київ, 1 лютого 2010 року

Київ – Кого з кандидатів на Президента України підтримує Польща, Німеччина та Франція? Ці три країни-члени ЄС не підтримують жодного з кандидатів на посаду Президента України. Про це заявили посли цих країн на спільній дискусії «Україна в Європі: які перспективи після виборів?». Волевиявлення – це внутрішня справа України, наголошують вони. Але все ж додають, що демократично проведений другий тур виборів наблизить Україна до Європи. Щоправда, дипломати Жак Фор, Яцек Ключковські та Ганс-Юрген Гаймзьот ще раз наголосили на важливості внутрішніх реформ.

Україна вже закінчила «школу демократії» і отримала «сертифікат». Так метафорично оглядачі описують результат першого туру виборів Президента України, адже міжнародні спостерігачі визнали їх чесними та прозорими. Але що робити далі? Як втримати цей результат і яка європейська перспектива України після волевиявлення 7 лютого?

Важливо, щоб курс на європейську інтеграцію залишився одним із напрямків внутрішньої політики, хто б не став наступним Президентом України. Про це під час дискусії сказав надзвичайний та повноважний посол Польщі в Україні Яцек Ключковські. На його думку, майбутньому обранцеві доведеться робити вибір між «невідкладним» та «важливим».

«Справи невідкладні, – говорить посол Польщі, – це відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та схвалення державного бюджету, подолання наслідків економічної кризи. Але є справи важливі, хоча не так невідкладні – і ми могли б привести польський приклад – це суттєве реформування систем місцевої влади, подолання корупції, покращення інвестиційного клімату». Між невідкладним та важливим, зауважує Ярослав Ключковський, Україні слід буде знайти баланс.

Ці вибори фундаментально важливі для українців, бо вони обирають нового Президента, який 5 років визначатиме зовнішній курс України – така думка посла Французької республіки в Україні Жака Фора. Він каже, що міжнародні спостерігачі, в тому числі французи, будуть стежити за виборчим процесом, але за будь-якого результату будуть поважати вибір українців. «Для України – це вибір на наступні п’ять років. І ми сподіваємося, що реформи, які вже почалися, все ж будуть запроваджені. І таким чином ми чекаємо на майбутнє зближення України та ЄС», – зазначає Жак Фор.

Важливим кроком, яке покращать цю співпрацю, буде підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Україною, яка в свою чергу стане передумовою укладення Угоди про асоціацію. На цьому наголосив німецький посол в Україні Ганс-Юрген Гамзьот. Українська сторона його часто запитує, коли Україні нададуть перспективу членства в ЄС, на що він відповідає так: «Україна, перебуваючи на початкових сходинках, уже зараз хоче потрапити на останні щаблі, забуваючи, що існує дуже багато ухвалення Верховною Радою Закону про газовий ринок. А здійсненню цих кроків заважає, по-перше, внутрішня політична ситуація, по-друге – політичні питання ідентичності, і по-третє – протекціонізм в економічній сфері».

Про персоналії не говорять

Керівники європейських країн сподіваються, що зовнішньополітичний вектор європейської інтеграції не зміниться, хто б не став новим Президентом. Це думка директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук. «Цікаво подивитися на фактор персоналій, – розмірковує вона, – бо ми знаємо, що багато країн Заходу симпатизували Помаранчевій революції і психологічно легше було б підтримати кандидата, який з нею асоціюється. Бо підтримати його опонента – це означає визнати, що Помаранчева революція зазнала поразки».

Сьогодні західноєвропейські країни дистанціюються від персональних симпатій до того чи іншого кандидата і готові до співпраці з новообраним Президентом, каже Альона Гетьманчук. А посли Польщі, Німеччини та Франції сподіваються, що після виборів керівні посади швидко заповняться і Україна без пауз візьметься до роботи.
  • 16x9 Image

    Ірина Туз

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2008 року. Вже рік готую  відеоматеріали для веб-сайту, тому часто доводиться переконувати людей, що Радіо Свобода - це більше, ніж радіо. Коли ж працюю в «класичному» радійному режимі, то особливо цікавлять теми євроінтеграції. Закінчила Лінгвістичний університет та Могилянську школу журналістики.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG