Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 01:30

Київ – Опозиція висловлює занепокоєння станом свободи слова в Україні після президентських виборів. Рада об’єднаної парламентської опозиції звернулися до телеведучого Євгена Кисельова з пропозицією запросити лідера БЮТ Юлію Тимошенко в якості основного гостя передачі «Велика політика» на телеканалі «Інтер». Медіа-експерти поділяють ці побоювання, натомість представники чинної влади заявляють, що казати про якісь утиски немає підстав.

Після президентських виборів Юлія Тимошенко, яка здобула підтримку понад 45 відсотків виборців, жодного разу не була запрошена взяти участь у програмі «Велика політика на телеканалі «Інтер». Про це йдеться у листі , із яким 11 чільних представників об’єднаної опозиції звернулися до ведучого програми Євгена Кисельова.

Сам Кисельов повідомив Радіо Свобода, що зараз не в Києві, не володіє всією інформацією, а тому волів би утриматися від коментаря.

Замість прес-конференцій – «правильні» інтерв’ю

Напередодні Юлія Тимошенко звинуватила «команду Януковича-Азарова» в тому, що вона зосередилась «на посиленому утиску прав опозиції і тотальному знищенні в Україні вільного слова». Зокрема, лідер БЮТ каже про обмеження для опозиції доступу до засобів масової інформації.

Член парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-нашоукраїнець Юрій Стець каже, що політика телеканалу «Інтер» і раніше не була прихильною до БЮТ. «Взагалі, таке враження, що «Інтер» не навчився нічого з подій 2004 року», – зазначає він.

Що ж до дій влади, то за словами Юрія Стеця, відтепер вона по-іншому стала будувати відносини із засобами масової інформації.

«Замість публічних прес-конференцій, які є нормою для демократичного суспільства, де будь-який журналіст може поставити будь-які питання – ми бачимо на телеканалах змонтовані, цензуровані інтерв’ю, де від початку прописані і питання, і відповіді», – характеризує медіа-політику нової влади Юрій Стець.

Бути лідером БЮТ для «Великої політики» замало

Депутат Олена Бондаренко, яка представляє в парламентському комітеті з питань свободи слова Партію регіонів, вважає необґрунтованим бажання Юлії Тимошенко потрапити в ефір одного з провідних телеканалів.

«Який інформаційний привід є в пані Тимошенко для того, щоб з’явитися в студії цієї програми? Хто зараз пані Тимошенко? Вона не прем’єр і навіть не лідер тіньового уряду. Вона лише лідер БЮТ», – каже Олена Бондаренко.

На її думку, «Великій політиці» цікавіше було б отримати главу тіньового уряду Сергія Соболєва.

«Це право самої «Великої політики», самого Кисельова обирати собі топ-теми і топ-спікерів, – зауважує депутат-регіоналка. – Це навіть можна розцінити як певний тиск на канал і на програму з ведучим. Мовляв, візьміть мене – без мене не обійдеться жоден ефір».

На думку Олени Бондаренко, немає підстав говорити про те, що медіа-простір після президентських виборів зазнав значних змін. «Зараз поки що по інерції тривають ті самі процеси в медіа, які відбувалися півроку тому і основи для яких закладалися півроку, рік, чотири роки тому», – каже вона.

Журналісти вдаються до самоцензури

Натомість оглядач інтернет-видання «Телекритика» Отар Довженко іншої думки. За його словами, зміна інформаційної політики багатьох телеканалів є очевидною.

«Достатньо порівняти той продукт, який журналісти видавали кілька місяців тому і той продукт, який видають зараз, – каже Отар Довженко. – Це є абсолютно інші речі. Зараз ми бачимо прагнення догодити владі: абсолютну беззубість у висвітленні сумнівних дій влади, відсутність експертних коментарів, які можуть поставити під сумнів правильність дій влади, досить-таки скептичний і сухий тон при висвітленні діяльності опозиції».

На думку медіа-експерта, є підстави говорити про те, що власники провідних телеканалів домовилися з владою провадити лояльну інформаційну політику. У такій ситуації журналісти змушені вдаватися до самообмежень у викладі інформації. Наслідком такої самоцензури так само, як і при цензурі, є спотворена картина дійсності.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG