Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:15

Лише кожен двадцятий українець регулярно робить ранкову зарядку. А 54% українців не займалися фізичними вправами жодного разу за рік.

Телевізор, комп’ютер і пиво набагато популярніші, ніж, наприклад, біг, тренажери чи аеробіка, зазначають експерти. За результатами опитування, проведеного компанією Research&Branding Group, 60% респондентів навіть не розглядають можливості того, щоб зайнятися спортом.

Противники фізичної культури

Один із таких категорично налаштованих проти фізкультури - 26-річний киянин Євген. Маючи зріст 176 сантиметрів, він важить 56 кілограмів. Євген переконує, що ніколи не любив фізкультуру, і примусити його до цього ніхто не зможе. «Коли я навчався в школі то намагався уникати фізкультури, з усіма не займатися. Починаючи з молодших класів, мені доводилося бігати до лікаря, казати, що мені погано. В інституті вчився, то мене не цікавив ні футбол, ні баскетбол, а всі ці заліки можна було купити. Сестра завжди займалася спортом. Але на мене це аж ніяк не вплинуло».

Заняття фізкультурою має бути індивідуальною справою, а не масовим явищем, зазначає психолог Олег Покальчук. За часів Радянською Союзу в людей намагалися прищепити любов до спорту, проте марно. «Третина українців живе натуральним господарством, вони мають достатньо фізичного навантаження в себе на городі і не бачать доцільності в тому, щоб робити якісь додаткові порухи… Характер національної кухні і рівень споживання алкоголю дисонують з фізкультурою, яка передбачає збалансування цих речей. У суспільстві склалося уявлення про те, що фізкультура це забавка для багатих. Тому існує така форма протесту: «Та, це дурниці, люди, яким нема що робити, цим займаються, нащо ж ми будемо витрачати свій час на таке?», - пояснює соціопсихолог.

Спортмайданчик – у кожен двір

За останні п’ять років в Україні затвердили три державних програми, які мали б стимулювати людей вести здоровий спосіб життя. Але криза загальмувала їхнє виконання, зазначив колишній міністр молоді і спорту Юрій Павленко. «Головним кроком, крім затвердження програм і нормативної бази, є будівництво спортивних об’єктів в достатній кількості. Тобто, починаючи від простих майданчиків до повноцінних фізкультурно-оздоровчих комплексів. За планами програм передбачається оновлення спортивної бази в навчальних закладах, будівництво спортмайданчиків у кожному дворі, будівництво фізкультурно-оздоровчих комплексів в кожному районному центрі. За останні роки за кошти бюджету вже було збудовано більше 1000 майданчиків для ігрових видів спорту», сказав Павленко.

Капітан баскетбольного клубу «Будівельник» (Київ) Віктор Кобзистий свою спортивну кар’єру починав не з чемпіонатів та Олімпіад, а з відвідувань спортзалу. Двадцять років тому їх було більше й вони були доступнішими і для спортсменів, і для тих, хто прагнув просто зміцнити здоров’я чи покращити фігуру, запевняє баскетболіст. «Не люди стали ледацюгами, просто умови такі створилися. Зовсім не в кожному районі міста Києва наші діти можуть піти на волейбол чи баскетбол. Більш-менш ситуація склалася з футболом. А з іншими видами спорту – повний занепад».

В Україні не створили культ здорового способу життя, підтверджує спортивний журналіст, телеведучий Ігор Мірошниченко. Серед українців нема моди на те, щоб бути спортивними. «У нас пропагують нездоровий спосіб життя. Реклама алкоголю і тютюну, опосередкована реклама шкідливих звичок у фільмах… Крім того, я як спортивний журналіст знаю, що більшість каналів тримає спортивні новини не для підтримки здорового способу життя, а для отримання прибутку від спонсорів», - зауважує Мірошниченко.

В здоровому тілі здоровий дух

Відсутність фізичної активності – це шлях до серцево-судинних хвороб, нервових розладів та передчасного старіння, зазначають медики. Але фізкультура приносить користь за двох основних умов, наголошує сімейний лікар Руслан Добровольський. Перша – займатися варто поступово, систематично і послідовно. «Треба переходити поступово від меншого навантаження до більшого, від менших об’ємів, мас чи розтяжок до більших. Тоді це лише укріплює організм, від цього буде велика користь організму. У здоровому тілі – здоровий дух», зазначає лікар.

Друга умова для занять фізкультурою – краще недопрацювати, ніж перепрацювати, говорить Добровольський. «Перенавантаження більш шкідливе ніж недовантаження. Бо від перенавантаження страждають, як м’язова, так і серцево-судинна системи». А от адекватні фізичні вправи гармонізують усі фізичні процеси, що проходять в організмі, гармонізують обмінні процеси, тримають тонус.

Цікаво, що дослідники з американської клініки Джона Гопкінса встановили, що користь від фізичних вправ не залежить від ваги, тиску і рівня холестерину того, хто тренується. Навіть найпростіші вправи будуть корисними, якщо займатися регулярно - досить півгодини на день. Причому, як встановили шведські лікарі, можна тренуватися півгодини поспіль, можна - двічі по п’ятнадцять хвилин, а можна і тричі по десять.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG