Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 01:06

Гість: Валерій Чалий, заступник директора Центру Разумкова, екс-заступник міністра закордонних справ

Ірина Штогрін: Історична подія відбулася. Ні дощ, ні град, ні шквальний вітер, ні інші непередбачувані стихійні явища не завадили президенту РФ Дмитру Медведєву прибути до Києва з першим офіційним візитом, всьоме плідно поспілкуватися з українським керівництвом, підписати Міждержавну угоду про демаркацію кордону, домовитися про співпрацю на різних напрямках і пояснити, для чого, власне, Росії потрібні Чорноморський флот у Криму та дружня Україна.

Які ж економічні підсумки візиту? Що ми маємо у політичному плані? І які, можливо, геополітичні підсумки того, що ось так зараз таким чином відбувається розвиток стосунків України і Росії?

«Дощ? На гроші», - сказав Віктор Янукович ще вчора, коли київське небо поливало щедро двох президентів під час покладання вінків до могили Невідомому солдатові та до пам’ятника Жертвам Голодомору.

А от про те, звідки мають взятися гроші, пояснив сам Дмитро Медведєв.

Дмитро Медведєв: Я сподіваюся, що ми найближчим часом завершимо низку документів, які зараз узгоджуються в галузі паливно-енергетичного комплексу, зокрема в атомній енергетиці. А також співпраця буде розширюватися у сфері ракето-космічній, авіабудування, суднобудування.

Мені хотілося б, щоб наша співпраця набула високотехнологічного характеру.


-Президент РФ Дмитро Медведєв назвав «довгоочікуваним» цей свій візит. Він сказав, що тепер з цим керівництвом йому дуже комфортно працювати, що це керівництво, яке ухвалює рішення і потім обов’язково їх виконує.

Також російський президент висловив сподівання, що у відносинах двох країн зникне негатив і тепер можна буде максимально, інтенсивно працювати.

Також він сказав, що тепер можна працювати абсолютно прагматично і стосунки між країнами будуть не лише дружніми, а матимуть і прагматичні, і економічні наслідки.

Віктор Янукович зі свого боку висловив свою радість з того приводу, що зникне негатив у стосунках Росії і України. І тепер, як каже він, ми будемо розвиватися зовсім іншими напрямками, але є певні кордони.

Віктор Янукович: Ми домовилися, що не будемо разом дружити проти когось. Всі рішення, які ми ухвалюємо, ми будемо ухвалювати для того, щоби захистити свої національні інтереси.

Хочу сказати, що в нас є питання дуже принципові, над якими доведеться ще попрацювати. Наприклад, делімітація нашого водного кордону. Ми не змогли прийти до рішення цього разу, бо було дуже мало часу. Але ми будемо над ним працювати і, я думаю, допрацюємо найближчим часом.


-Пане Нагірний, який основний наслідок Ви бачите позитивний і негативний з того, що ми отримали в результаті першого офіційного візиту президента РФ до України?

Володимир Нагірний:
У російсько-українських стосунках позитивний і негативний контекст переплітаються для української сторони.
Я тут, власне кажучи, не виділяв би позитивних, негативних моментів, оскільки так чи інакше у російсько-українських стосунках позитивний і негативний контекст переплітаються для української сторони.

Перш за все я відзначив би знаковий момент. Цей візит, попри очікування і навіть спротив опозиції, за великим рахунком ніяких таких видатних результатів не приніс, окрім підписання угоди щодо делімітації кордону.

В інших моментах мова йде про те, що цей візит скоріше символічний. Медведєв демонстративно приїхав після того, як закінчилися вибори в Україні, і до влади прийшов новий президент. Самим фактом візиту демонструє, що російська сторона налаштована на співпрацю з тими політиками в Україні, які її влаштовуватимуть. І навпаки, якщо той чи інший політик російську сторону не влаштовує, то відношення до цього політика перекладається і на країну в цілому.

-Іншими словами, ми отримали пряме підтвердження з прямих вуст ось у Києві, що є певна селекція з боку Росії, тобто Росія вибирає для себе тих політиків, з якими вона готова співпрацювати. Пан Медведєв навіть назвав і Адміністрацію Президента, і весь Кабінет міністрів, і самого президента як людей, з якими Росії комфортно працювати.

Але якщо говорити про блок економічних питань, то чи є повна відповідність у цих інтересах: інтересах України та інтересах українських бізнесових кіл і інтересах Росії та російських бізнесових кіл в економічній співпраці?

Володимир Нагірний:
Нинішня політична ситуація навряд чи вдовольняє великий український бізнес.
Тут скоріше можна говорити про розходження інтересів. Інтереси збігаються, коли мова йде про співпрацю українського і російського бізнесу зав’язаного на треті країни, як прийнято казати, тобто спільні якісь проекти, які дозволяють продавати ті чи інші результати роботи у треті країни.

Щодо інтересів російського бізнесу в Україні, то тут якраз навпаки – інтереси кардинально відрізняються.

Більше того, нинішня політична ситуація навряд чи вдовольняє великий український бізнес, який розглядає російських колег-олігархів як своїх прямих конкурентів і, більше того, навіть до певної міри агресорів, які зазіхають на їхні економічні потужності.

Тому політичне зближення між Україною і Росією навряд чи вітається на такому щирому рівні українським великим бізнесом. Принаймні, якщо вітається, то обережно.

-Віктор Янукович, продовжуючи тезу Володимира Нагірного, в принципі озвучив цю ситуацію. Він сказав: ми так швидко почали, що тепер нам треба трошки якось розібратися, бо комісії не встигають працювати.

На що Президент РФ відповів надзвичайно однозначно. Він сказав: «Доведеться». Поспішати далі.

Пане Чалий, як Ви оцінюєте цю ситуацію?

Валерій Чалий:
Без великого благословення в кабінетах кремлівських і печерських неможливо зробити ні одного серйозного проекту.
Якщо починати з якоїсь знакової фрази, то вона містить у собі наступне, що останні угоди, домовленості робляться в екстреному режимі і навіть, я би стверджував, деякі дописуються на колінах в останній момент. Наприклад, стосовно угоди про пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ на території України, стосовно термінів перебування. І це не дуже добре, особливо коли є певна асиметрія у відносинах.

Щойно був коментар стосовно економіки. Настільки у світі зараз все переплетено: і геополітика, і економіка, що для того, щоби створити якісь умови для співпраці, інвестування, не треба якихось окремих рішень президента.

Я щойно повернувся з Грузії з Тбілісі, то там дійсно є така модель, яка залучає зовнішнє інвестування, створюючи певні умови. І тоді не треба ніяких зустрічей без краваток, зустрічей, де переконуєш одне одного у дружбі, у співробітництві.

А та специфіка заяв показує, яка в нас специфіка реальних взаємовідносин в економіці, наприклад, що без великого благословення в кабінетах кремлівських і печерських неможливо зробити ні одного серйозного проекту.

-Це відображення політичної структури, яка тісно зав’язана на бізнес або і є бізнесом і Росії, і самої зараз правлячої Партії регіонів в Україні.

Валерій Чалий:
Росія важливий партнер, але це менше третини наших стосунків, а більше третини йде на стосунки з європейськими країнами.
З одного боку, це так, а з іншого боку, це показує, що сьогодні ми в принципі з Росією розійшлися по законодавству, ми більше наближалися до стандартів ЄС, і багато питань щодо тарифів, щодо питань стандартів ми наближали умови ЄС для інтеграції в ЄС.

Сьогодні дійсно ситуація змінюється таким чином, що ця воля двостороння… Називалася цифра красива така 100 мільярдів товарообігу. Я нагадаю, що Віктор Чорномирдін колись називав 50 мільярдів. Я тоді висловлював певні сумніви, говорив, що 50 мільярдів може бути у тому випадку, якщо ми повернемося до господарських зв’язків радянських часів взаємозалежності такого рівня. Якщо ж 100 мільярдів, то я собі уявляю приблизно, що це значить ступінь інтеграції економіки, якщо це так.

Сьогодні Росія дійсно наш важливий партнер у співпраці двосторонній товарообігу, але це тільки менше третини наших стосунків, а більше третини йде на стосунки з європейськими країнами.

Тому я думаю, що ці сигнали потребують просто конкретизації, тобто за рахунок яких поставок товарів, що вигідно якій стороні, яке торговельне сальдо.

В принципі все міститься в таких деталях, а не в загальних бравурних якихось заявах з двох сторін…
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG