Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 18:20

Відповідальність батьків за насильство над дітьми (до Міжнародного дня захисту дітей)


Відповідальність батьків, які не виконують своїх обов’язків щодо виховання дітей, може стати суворішою. Це, зокрема, стосується мам і тат, які застосовують силу. Відповідні законопроекти Верховна Рада ухвалила у першому читанні.

Цими законопроектами, що посилюють відповідальність за порушення прав дітей, передбачені зміни у Кримінальному кодексі, а також у Кодексі про адміністративні правопорушення.

Ув’язнення і громадські роботи

Зараз 137 стаття Кримінального кодексу за «Неналежне виконання обов'язків щодо охорони та здоров'я дітей», якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, передбачає лише штраф, громадські роботи або заборону обіймати певні посади. А коли парламент остаточно затвердить зміни до кодексів, серед санкцій з’явиться і ув’язнення.

Але суворішими мають стати і адміністративні покарання, розповів Радіо Свобода ініціатор законопроектів, народний депутат Геннадій Москаль. «Так сталося в законодавстві, що п’яного батька, чи вітчима, чи матір, чи іншу особу, яка виховує дитину, наряд міліції затримати не може, він навіть не може доставити цю особу в райвідділ для складання протоколу. Це прогалина в законодавстві. Зміни дадуть це право працівникам міліції. Другий необхідний крок – це встановлення більш жорсткої адміністративної відповідальності батьків . Зараз застосовуються штрафи та інші види адміністративних покарань, я пропоную ще й громадські роботи», - пояснив депутат.

Не кожна дитина відстоюватиме свої права, якими б жорстокими не були батьки - сміття з хати виносити бояться. Але Геннадій Москаль вважає, що дієві механізми реагування на такі порушення прав є. Головна роль у цьому процесі, на його думку, належить школі. «Ми не повинні виховувати павліків морозових, чи брати приклад з радянської ідеології, ніби треба своїх же батьків запроторити в тюрму. Але школа має на це реагувати. Не кожна дитина може розказати про свої проблеми відкрито, але в школі мають це бачити і якось реагувати. Будуть збиратися матеріали, які будуть підтверджувати факти».

Натомість правозахисник Сергій Буров каже, що школа навряд чи може допомогти виявити прояви насильства проти дітей. Вона теж не зацікавлена виносити сміття з хати. «Школа не повідомляє про такі випадки. Причиною є те, що вищі органи можуть відреагувати так: школа значить нічого не робила, не помітила раніше, тобто звинуватити сам заклад. Ось чому школи часто не повідомляють про такі історії. Найбільша ж проблема в тому, що соціальні працівники починають працювати з сім’єю лише тоді, коли дітей вже треба вилучати, коли треба їх забирати від батьків, бо іншого виходу немає».

Школа уповноважених з прав дитини

Виявити факти насильства щодо неповнолітніх дуже складно, кажуть психологи. Діти бояться зізнаватись, що хтось чинить проти них фізичне і психологічне насильство.

Для того, щоб навчити дітей захищати себе, у Львові провели семінари «Школи уповноважених з прав дитини», розповіла місцева кореспондентка Радіо Свобода. Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи» провів для школярів трьохмісячні курси з прав дитини. Ця «школа» створена для того, щоб учні були уважними один до одного і знали, куди їм звертатись по допомогу у разі небезпеки. Львівські школярі отримали інформацію про громадські організації та дізнались реальні історії з життя їхніх ровесників. Адже діти часто говорять, що в школах трапляються випадки, коли вчителі знущаються з учнів. А ті не знають, як їм поводитись і до кого звертатися в таких випадках.

Представниця Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» Христина Плюта каже, що найчастіше про застосування насильства до когось із дітей повідомляють їхні однокласники чи друзі, оскільки самі жертви залякані і бояться говорити про свої проблеми. Крім того, діти не завжди розуміють, що чиниться справжнє насильство. «Навіть, якщо відбувається насильство, наприклад, батька над матір’ю, то це і на дитину дуже сильно впливає», - говорить Христина Плюта, - діти страждають від цього, але не усвідомлюють всієї глибини проблеми.

Прикладів і фізичного, і психологічного насильства, за словами представників центру, в області все більшає. Наприклад, для неповнолітньої дівчинки зі Львова життя стало нестерпним, коли її мама одружилась з чоловіком, який зловживав алкоголем. Вітчим бив не лише нову дружину, але і її доньку, яку ще й виганяв роздягненою з помешкання. Крім того, мама дівчинки продала квартиру, де жила сім’я, а нову оформила лише на себе. Свою ж доньку в ній не зареєструвала. На щастя, шкільна товаришка потерпілої звернулась у Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи». Його працівники домоглися повернення дитині права власності на помешкання через суд і надали психологічну допомогу дівчинці.

36 хвилин на день

У сучасному ритмі життя батькам все важче виконувати свої обов’язки, кажуть психологи. Результати дослідження, яке проводилося серед британських батьків, засвідчили, що в сім’ях, де працюють і тато, і мама дітям у середньому приділяють 36 хвилин на день. В українських родинах ситуація є не набагато кращою. Але психолог Наталя Лесенко говорить, що справа не лише в кількості часу. «Справа не в часі, а в якості цього часу, що батьки провели з дитиною. Це може бути півгодини, година в день, це може бути навіть 10 хвилин, але таких яскравих, що емоційно і психологічно для дитини цього буде достатньо».

На думку ж психолога Олени Ліщинської, батьки зараз просто відучилися тримати постійний емоційний контакт з дітьми. «Сьогодні батькам дуже важко відслідковувати, чим живе дитина, які в неї інтереси. Батьки повинні давати дитині сигнал: що б не сталося, батьки завжди допоможуть» Якщо ж в сім’ї немає емоційного зв’язку, батьки можуть виміщати свої проблеми на дітях, - зазначає вона.

Зрештою, якими б досконалими не були закони, але на практиці дитині-жертві насильства (і фізичного, і психологічного) дуже важко відстояти свої права, зауважують правозахисники. Даються взнаки традиції виховання, притаманні деяким українським родинам. І якщо жертва наважиться звернутися по допомогу до сторонніх людей, їй можуть навіть не повірити, повернувши в сім’ю.
До речі, як кажуть експерти, переважна більшість надто суворих батьків самі вийшли з родин із такими методами виховання.

Щороку жертвами насильства стають в Україні чотири тисячі дітей, констатують фахівці. Але це – далеко не повна картина, це – випадки, про які стало відомо правоохоронцям. За оцінками фахівців, дев’ять із десяти таких інцидентів залишаються невідомими.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG