Аритмія - це зміна ритму і частоти сердечних скорочень, зазначають кардіологи. Аритмії можуть бути різних видів і класифікуються залежно від походження та характеру порушень ритму. Основними формами аритмії є прискорення скорочень серця (тахікардія), їх сповільнення (брадикардія), приступи серцебиття (пароксизмальна тахікардія) тощо. Хоча аритмія – ще не сама хвороба, а лише її симптом. Тому потрібно не гаяти з виявленням недуги, що стала причиною і лікуватися.
25 мільйонів українців мають серцево-судинні захворювання
Двадцятип’ятирічна киянка Світлана – «сердечник». Відтак будь-які зміни погоди позначаються на її здоров’ї. Але від занять спортом дівчина не відмовляється – це гарний спосіб тримати себе в тонусі. «Коли влітку спекотно або я перезаймаюся спортом, або просто погода якось впливає, то буває, що дуже часто б’ється серце, важко спати на лівому боці, неприємні відчуття, поколювання. Інколи серце так сильно б’ється, що аж подих перехоплює», - розповідає Світлана.
Близько 25 мільйонів українців - а це понад половина населення - мають серцево-судинні захворювання, зазначає директор Інституту кардіології ім. Н.Д.Стражеска АМН України Володимир Коваленко. «І саме аритмії у людей, хворих серцево-судинними захворюваннями, призводять до того, що розвивається серцева недостатність, виникають гострі порушення мозкового кровообігу. Зокрема, якщо розглянути структуру інсультів, то близько 20-25% інсультів розвиваються на фоні порушення ритму серця. Тому попередження і лікування аритмії безумовно має надзвичайно велике значення».
Однак, за словами Володимира Коваленка, більшість українців навіть не підозрюють про те, що мають аритмію. «Багато порушень серця пацієнт може не відчувати, тому дуже важливим є своєчасний огляд пацієнта у лікаря. Окрім прямого звертання до кардіолога, важливим є своєчасна кардіограма, своєчасні звернення до дільничних, сімейних лікарів».
Серед причин смертності та інвалідності українців серцево-судинні захворювання посідають 1-ше місце. Причому їхній відрив від інших недуг є значним, констатує колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. «62% займають серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання, 12% - онкологія, біля 10-12% травми і 6% в структурі смертності займають всі інфекційні захворювання разом узяті, враховуючи туберкульоз, ВІЛ-СНІД і всі грипи».
Профілактика
Експерти стверджують, що можна зменшити кількість хворих на серцево-судинні хвороби, змінивши їхній спосіб і якість життя. Адже крім спадкового чинника, на розвиток аритмії впливають алкоголь, зайва вага, тютюн та відсутність фізичної активності, зазначає ректор Дніпропетровської медичної академії, кардіолог Георгій Дзяк. «Деякі ліки також можуть стимулювати виникнення фібриляції передсердь (поширене порушення ритму серця), багато є хворих, які вживають наркотичні речовини, наприклад кокаїн, який може спричинити навіть інфаркт міокарда. Тому це проблема не тільки людей похилого віку, це важливо для всього людства», - стверджує він.
Державні кошти на запобігання та лікування серцево-судинних хвороб спрямовують в основному на закупівлю препаратів, а не на профілактику недуг, стверджує член парламентського комітету з питань охорони здоров'я, лікар-кардіолог Володимир Карпук. «Фінансування на рівні областей – як профілактичних, так і лікувальних закладів – практично немає. Усе перекладається на місцеві та районні бюджети. Але раннього лікування нема, нема на поліклінічному рівні визначення рівня холестерину, цукру в крові, інших факторів, загалом просто відсутнє своєчасне лікування», - говорить депутат.
Державна програма профілактики серцево-судинних захворювань профінансована лише на 18%, повідомила голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва. Один із наслідків такої ситуації – кардіоцентри по-сучасному обладнані існують лише в лічених містах України. «Потрібне обладнання, яке є лише в провідних центрах: Києві, Донецьку, Львові. А інші регіони не мають такого обладнання. Тому програма виконується не в повному обсязі».
Загалом Україна у 15 разів відстає від європейських держав за кількістю кардіологічних центрів. А смертність від серцевих захворювань в Україні сягає 64%. У Європі ж цей показник становить 27%.
25 мільйонів українців мають серцево-судинні захворювання
Двадцятип’ятирічна киянка Світлана – «сердечник». Відтак будь-які зміни погоди позначаються на її здоров’ї. Але від занять спортом дівчина не відмовляється – це гарний спосіб тримати себе в тонусі. «Коли влітку спекотно або я перезаймаюся спортом, або просто погода якось впливає, то буває, що дуже часто б’ється серце, важко спати на лівому боці, неприємні відчуття, поколювання. Інколи серце так сильно б’ється, що аж подих перехоплює», - розповідає Світлана.
Близько 25 мільйонів українців - а це понад половина населення - мають серцево-судинні захворювання, зазначає директор Інституту кардіології ім. Н.Д.Стражеска АМН України Володимир Коваленко. «І саме аритмії у людей, хворих серцево-судинними захворюваннями, призводять до того, що розвивається серцева недостатність, виникають гострі порушення мозкового кровообігу. Зокрема, якщо розглянути структуру інсультів, то близько 20-25% інсультів розвиваються на фоні порушення ритму серця. Тому попередження і лікування аритмії безумовно має надзвичайно велике значення».
Однак, за словами Володимира Коваленка, більшість українців навіть не підозрюють про те, що мають аритмію. «Багато порушень серця пацієнт може не відчувати, тому дуже важливим є своєчасний огляд пацієнта у лікаря. Окрім прямого звертання до кардіолога, важливим є своєчасна кардіограма, своєчасні звернення до дільничних, сімейних лікарів».
Серед причин смертності та інвалідності українців серцево-судинні захворювання посідають 1-ше місце. Причому їхній відрив від інших недуг є значним, констатує колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. «62% займають серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання, 12% - онкологія, біля 10-12% травми і 6% в структурі смертності займають всі інфекційні захворювання разом узяті, враховуючи туберкульоз, ВІЛ-СНІД і всі грипи».
Профілактика
Експерти стверджують, що можна зменшити кількість хворих на серцево-судинні хвороби, змінивши їхній спосіб і якість життя. Адже крім спадкового чинника, на розвиток аритмії впливають алкоголь, зайва вага, тютюн та відсутність фізичної активності, зазначає ректор Дніпропетровської медичної академії, кардіолог Георгій Дзяк. «Деякі ліки також можуть стимулювати виникнення фібриляції передсердь (поширене порушення ритму серця), багато є хворих, які вживають наркотичні речовини, наприклад кокаїн, який може спричинити навіть інфаркт міокарда. Тому це проблема не тільки людей похилого віку, це важливо для всього людства», - стверджує він.
Державні кошти на запобігання та лікування серцево-судинних хвороб спрямовують в основному на закупівлю препаратів, а не на профілактику недуг, стверджує член парламентського комітету з питань охорони здоров'я, лікар-кардіолог Володимир Карпук. «Фінансування на рівні областей – як профілактичних, так і лікувальних закладів – практично немає. Усе перекладається на місцеві та районні бюджети. Але раннього лікування нема, нема на поліклінічному рівні визначення рівня холестерину, цукру в крові, інших факторів, загалом просто відсутнє своєчасне лікування», - говорить депутат.
Державна програма профілактики серцево-судинних захворювань профінансована лише на 18%, повідомила голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва. Один із наслідків такої ситуації – кардіоцентри по-сучасному обладнані існують лише в лічених містах України. «Потрібне обладнання, яке є лише в провідних центрах: Києві, Донецьку, Львові. А інші регіони не мають такого обладнання. Тому програма виконується не в повному обсязі».
Загалом Україна у 15 разів відстає від європейських держав за кількістю кардіологічних центрів. А смертність від серцевих захворювань в Україні сягає 64%. У Європі ж цей показник становить 27%.
