Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 22:36

НАТО економитиме і переоцінить пріоритети


Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен на засіданні Штаб-квартири НАТО в Брюсселі, 10 червня 2010 року

Брюссель – Економічна скрута торкнулася і Північноатлантичного альянсу. Витрати країн-союзниць на оборону скорочуються, а отже, НАТО також буде змушене економити. Оптимізація оборонних коштів незабаром може істотно скоротити кількість робочих комітетів, що діють у брюссельській штаб-квартирі. Тим часом, перехід від пошуків членства України в альянсі до двостороннього партнерства й співробітництва повністю влаштовує НАТО. Про це та інше йшлося на зустрічі міністрів оборони країн-союзниць, яка у п’ятницю завершилася у Брюсселі.

Економічна криза торкнулася і НАТО. Генеральний секретар альянсу Андерс Фоґ Расмуссен пропонує представникам країн-учасниць низку заходів, що дозволили б зекономити півтора мільярда євро.

Всередині організації також тривають дискусії щодо реструктуризації військового командування, яке нараховує 12,5 тисяч осіб. Деякі країни також нарікають на надто велику кількість генеральних підрозділів. Наприклад, французи кажуть, що їх варто було б скоротити на третину, адже робота цих частин проаналізована погано та й більшість із них була створена ще у часи «холодної війни».

«Процвітання залежить від безпеки» – Расмуссен

«Заощадження будуть здійснюватися по всіх керівних структурах, завдяки кращим контрактам, ефективнішому використанню ресурсів, – пропонує голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. – Ми залучимо величезну кількість інструментів, зокрема, відкладення на пізніше деяких інвестувань, щоб краще їх проаналізувати. Щодо скорочення командних структур, то відомо, що в цьому, як власне, і у решті рішень, слід досягти консенсусу. Тобто, останнє слово буде за державами НАТО».

Водночас, голова організації закликав 28 країн-союзниць не надто скорочувати свої оборонні бюджети. «Процвітання держав також залежить від безпеки», – зауважує пан Расмуссен. Та остаточні рішення з цих питань будуть ухвалені тільки у листопаді на саміті НАТО у Лісабоні.

Тим часом, у питанні членства Грузії в альянсі на лісабонських зустрічах особливих просувань не очікують. Про це стало відомо після чергового засідання «Комісії Грузія – НАТО». Тбілісі знову вказали на необхідність реформ у всіх сферах суспільства. Перебудувати тільки оборону та безпеку недостатньо, натякають представники НАТО і додають, що Грузія ще потребує інших суттєвих реформ для переходу до демократії.

Тим часом, двері НАТО для грузинів залишатимуться відкритими й надалі, додають чільники альянсу.

Не вступ, а партнерство також влаштовують НАТО

Щодо України, зустрічі з представниками якої проходили напередодні, то Північноатлантичний альянс вітає її бажання подальшого партнерства. Приєднання до НАТО, якого прагнула попередня українська влада, протягом декількох років, не знаходило повної підтримки низки країн-союзниць. Виглядає, що нинішні заяви щодо позаблоковості, зі збереженням українсько-натовського партнерства, у Брюсселі зустріли з полегшенням.

«НАТО цілковито притримується курсу на підтримку та поглиблення нашого діалогу та співробітництва з Україною, – каже Андерс Фоґ Расмуссен. – Нова українська влада чітко заявила, що прагне подальшої співпраці з альянсом на нинішньому рівні, що буде виконувати існуючі угоди та втілюватиме наші партнерські програми. І ми це вітаємо».

З огляду на це, система вдосконалення сил оборони України через так звані Річні національні програми залишатиметься актуальною. А Україна, сподіваються у НАТО, й надалі буде надійним партнером і найбільшою учасницею натовських місій з-поміж держав, що до цієї військово-політичної організації не входять.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG