День міста у Севастополі, за традицією, виявився досить політизованим святом. Будь-які масові заходи у місті місцеві політичні сили традиційно намагаються використати на власну користь.
Цього разу перший день святкувань збігся з відзначенням державного свята сусідньої країни, Дня Росії. Для Севастополя, де базуються штаб та основні сили Чорноморського флоту Росії і діють активні проросійські організації, – це особливий день.
Втім, і він не зміг об’єднати російських націоналістів. Частина з них, святкуючи День Росії, провела у центрі міста марш під російським прапорами. У ньому взяли участь кілька сотень членів проросійських організацій. Інша частина проросійських активістів мітингувала біля пам’ятника Катерині Другій, де ганьбила це державне свято Росії.
За словами голови «Російської общини Севастополя» Тетяни Єрмакової, саме з 12 червня 1990 року, коли єльцинська Росія проголосила свій суверенітет, реально розпочався розпад Радянського Союзу. Тепер же цей день – «сумне свято», бо «Севастополь перебуває в окупації», вважає Тетяна Єрмакова.
Що ж стосується власне Дня міста, то воно проходило традиційно: чимало різноманітних виставок і концертів, народні гуляння, багато туристів. Особливістю нинішнього свята стали виступи військових оркестрів із України, Росії, Туреччини, Німеччини і Франції, а також масова роздача громадськими активістами стрічок українських державних кольорів.
Севастопольці вітали українську символіку
Активісти громадського руху «За Україну!» роздали більше тисячі жовто-блакитних стрічок на вулицях Севастополя Як розповів ініціатор цієї акції, відомий у Севастополі громадський активіст Дмитро Білоцерківець, за кілька днів його соратникам із руху «За Україну!» вдалося роздали понад тисячу жовто-блакитних стрічок, і відмов майже не було, як і не було агресивного ставлення севастопольців. Правда, дехто пов’язував одразу дві стрічки: з українськими і російськими кольорами.
Дмитро Білоцерківець каже, що і торік, коли громадські активісти роздавали блакитно-жовті прапорці і хусточки, серед севастопольців спостерігався ентузіазм, але такого ажіотажу і великого попиту на стрічки він просто не очікував. Він каже, що головною метою було нагадати, «щоб люди різних національностей відчували, що вони живуть в Україні, а з іншого боку, щоб влада розуміла: не робитиме вона – народ сам захищатиме державні інтереси».
Журналісти також відзначили велику кількість українських державних прапорів, із якими севастопольці прийшли на концерти, що того дня проходили у Севастополі. І це за майже повної відсутності російської символіки. Лише де-не-де можна було помітити поодинокі російські триколори.
Цього разу перший день святкувань збігся з відзначенням державного свята сусідньої країни, Дня Росії. Для Севастополя, де базуються штаб та основні сили Чорноморського флоту Росії і діють активні проросійські організації, – це особливий день.
Втім, і він не зміг об’єднати російських націоналістів. Частина з них, святкуючи День Росії, провела у центрі міста марш під російським прапорами. У ньому взяли участь кілька сотень членів проросійських організацій. Інша частина проросійських активістів мітингувала біля пам’ятника Катерині Другій, де ганьбила це державне свято Росії.
За словами голови «Російської общини Севастополя» Тетяни Єрмакової, саме з 12 червня 1990 року, коли єльцинська Росія проголосила свій суверенітет, реально розпочався розпад Радянського Союзу. Тепер же цей день – «сумне свято», бо «Севастополь перебуває в окупації», вважає Тетяна Єрмакова.
Що ж стосується власне Дня міста, то воно проходило традиційно: чимало різноманітних виставок і концертів, народні гуляння, багато туристів. Особливістю нинішнього свята стали виступи військових оркестрів із України, Росії, Туреччини, Німеччини і Франції, а також масова роздача громадськими активістами стрічок українських державних кольорів.
Севастопольці вітали українську символіку
Дмитро Білоцерківець каже, що і торік, коли громадські активісти роздавали блакитно-жовті прапорці і хусточки, серед севастопольців спостерігався ентузіазм, але такого ажіотажу і великого попиту на стрічки він просто не очікував. Він каже, що головною метою було нагадати, «щоб люди різних національностей відчували, що вони живуть в Україні, а з іншого боку, щоб влада розуміла: не робитиме вона – народ сам захищатиме державні інтереси».
Журналісти також відзначили велику кількість українських державних прапорів, із якими севастопольці прийшли на концерти, що того дня проходили у Севастополі. І це за майже повної відсутності російської символіки. Лише де-не-де можна було помітити поодинокі російські триколори.
