Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 14:28

«Поширити на рекламу пива…обмеження, передбачені для реклами алкогольних напоїв». Законопроект з такою пропозицією чекає свого розгляду в Комітеті з питань свободи слова та інформації ще з квітня 2008 року.

Якщо поділити кількість випитого за останній рік хмільного напою на все населення, вийде по 60 літрів на кожного українця – включаючи немовлят. Це – на третину більше, ніж 20 років тому, стверджують експерти.

Зміни до законодавства

У законопроекті йдеться не про повну заборону реклами пива, а про певні обмеження, говорить один із депутатів, що підтримує законопроект, Валерій Камчатний. «Питання, наприклад, в тому, що реклама опосередковано діє і на неповнолітніх, яким вживати пиво не корисно». Проектом пропонується «розповсюдити на рекламу пива і напоїв, які виробляються на його основі, знаків товарів і послуг, під якими випускається пиво і напої, які виготовляються на його основі, обмеження, передбачені для реклами алкогольних напоїв і відповідних торгівельних марок». Тобто, за проектом, реклама пива буде мати такі ж заборони, як і реклама інших алкогольних напоїв. Крім того, заборону реклами цих напоїв на радіо і телебаченні пропонується продовжити на годину (до 24 годин).

Документом також передбачається заборона спонсорства теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються всі алкогольні напої.
Цього року в Україні набув чинності закон, за яким пиво є таким же напоєм, як горілка або, наприклад, вино. З такими ж обмеженнями. І цим законом, зокрема, заборонено пити алкоголь у громадських місцях. Однак, у рекламних роликах, як і раніше, юнаки без зайвого сорому відкорковують пляшки із пінним напоєм прямо у парках або на вулиці. Тобто, реклама закликає до заборонених законом дій, наголошує Віталій Черняховський, координатор громадської кампанії «Форум порятунку Києва».

Етика і психологія в рекламі

Значна частина українських підлітків - 40% юнаків та 24% дівчат п’ють пиво частіше, ніж тричі на місяць, свідчать експерти. Взагалі, за статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає перше місце в світі за рівнем підліткового алкоголізму. Зростає при цьому і кількість пивних алкоголіків, говорить Артем Ступаков, представник Громадської організації «Твереза Україна». «До 60-х років минулого століття слов’яни були одним із найбільш тверезих народів на планеті Земля. А міф про те, що слов’яни пили, п’ють і пити будуть – нав’язується для того, щоб люди йшли в кіоск і за свої гроші купували отруту», - переконаний громадський діяч.

Аргументи представників пивного бізнесу Ступаков називає нонсенсом. Як можна запевняти людей, що «за умови помірного споживання пива цей напій може принести певну користь не тільки настрою, але й здоров’ю людини», - обурюється він.

Ніхто не може примусити купити певний товар, якщо людина не хоче таке робити. На цьому наполягає Iгор Товкач, виконавчий директор асоціації «Укрпиво», що відстоює інтереси пивоварів. І виробники пива, зокрема, проти того, щоб споживачами їхньої продукції були підлітки. «Якщо ми кажемо про великих гравців на цьому ринку, то це представники іноземних компаній. Відповідно до їхніх процедур, вони не можуть використовувати в рекламі акторів, які, або виглядають, або мають менше ніж 21 рік. Там є ціла система заборон. Кожен із роликів перевіряється юристами на відповідність і діючому законодавству, і кодексу етики компанії», - зазначає Товкач.

Підтягнуті красені з пляшкою в руці, поряд – дівчата із зовнішністю фотомоделей. І все це на тлі чарівної природи. Таким є один із сюжетів рекламістів пива. Загалом хмільний напій – популярний «персонаж» на телебаченні. Головна мета реклами пива - зробити з українців «кваліфікованих» і систематичних його споживачів, вважає психолог Леся Вовчик-Блакитна. На її думку, реклама оперує чотирма складовими впливу на психіку людини. «Перша складова – пізнавальна (завжди є щось цікаве в рекламі, якась історія). Друга - це потужний вплив на емоції, на почуття (глядачі мають відчути якесь натхнення, осяяння). Регулятивна складова – завжди якась активна дія, сміливість, подвиг, «ульот», «польот» якесь активна дія і комунікативні – легше спілкуватися, чудово почуватися в компанії, бути другом, коханим. Тобто це відбувається таке гіпнотичне зомбування». Також за словами психолога, реклама підмінює поняття, спекулює на найважливіших вищих людських потребах – любові, дружбі, самореалізації. Відповідно до реклами, ці речі неможливі без пляшки пива в руці.

Потрібна альтернатива

Протидія поширенню пивної залежності серед молоді (одного з основних споживачів пива) - не у заборонах, а в тому, щоб держава могла запропонувати альтернативу. На цьому наголошує юрист Тетяна Монтян. «Для того, щоб молодь не пила пиво, треба, щоб вона займалася спортом або чимось альтернативним. Повинна бути державна політика спрямована на заміщення. А це довго, важко і нікого не цікавить», - говорить юрист.
Проблема не в тому, що в Україні широко продають спиртне, не в тому, що пиво можна придбати без проблем. Боротися з алкоголізмом взагалі й пивним зокрема варто не сухими законами, а поліпшенням культури пиття.
Це зазначає Анатолій Вієвський, головний нарколог Міністерства охорони здоров’я України. «Головна проблема, пов’язана з алкоголем – не алкоголіки, а те що люди випивають і п’яніють. П’яніють із наслідками, це стосується всіх людей. Вмирають від алкоголю не алкоголіки, ДТП провокують не алкоголіки», - говорить він.

Якщо середньостатистичний українець випиває на рік 60 літрів пива, чех – понад 150 літрів, німець 140, росіянин – 80 літрів. Такими є офіційні дані. Щоб зменшити такі об’єми, громадські організації пропонують ряд кроків. По-перше, це суворий контроль за виконанням вже існуючих законів. По-друге, прийняття законопроекту про заборону реклами пива. Третім кроком має бути підняття акцизів на пиво та підняття штрафів за вживання алкоголю в громадських місцях.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG