Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 03:32

Прага – В Україні відбувається «путінізація» силових структур, пише одне з західних видань, коментуючи кадрові призначення у Міністерстві внутрішніх справ і СБУ та останні конфлікти силовиків із українськими журналістами. В центрі уваги оглядачів також перебуває російсько-білоруський енергетичний конфлікт, який ЗМІ називають «газовою війною».

Україна рухається у напрямку до напівавторитарного режиму часів Леоніда Кучми і керованої демократії Володимира Путіна у Росії, пише політолог Тарас Кузьо в аналітичному огляді американського фонду «Джеймзтаун».

Попри заклики Президента Віктора Януковича відмежувати силові структури від втручання в політику насправді відбувається зворотне, вважає оглядач. Він зауважує, що до силових відомств повернулися дискредитовані чиновники і ті, кого пов’язують із корумпованим газовим лобі. Кузьо наводить повідомлення, що силовики могли стежити за учасниками журналістського руху «Стоп цензурі». Також тривожними, на його думку, є дані, що українська міліція перешкоджала мітингам опозиції, натомість захищаючи акції прихильників влади.

Західний оглядач при цьому вважає, що ніхто з українських президентів не цурався використовувати СБУ для того, щоб стежити за своїми політичними опонентами. Посилаючись на власні джерела, Кузьо розповідає, що і за часів Віктора Ющенка спецслужби стежили за деякими закордонними гостями України, включно з ним самим. До цього спонукає брак громадського контролю і великий розмір відомства – тридцятитисячний офіцерський штат СБУ уп’ятеро більший, ніж подібні британські спецслужби МI5 та MІ6 разом узяті, зазначає політолог.

Провідні європейські видання тим часом аналізують російсько-білоруський газовий конфлікт – у середу через суперечку довкола боргів російський «Газпром» обмежив поставки пального сусідам на 60 відсотків. Британським газетам «Дейлі телеґраф» і «Ґардіан» ця суперечка нагадує конфлікт між Україною і Росією в 2009 році. Але масштаби проблеми менші. Відмінність полягає у тому, що через теплу погоду попит на пальне у Європі нині нижчий, і Білорусь до того ж транспортує менше газу, як Україна. Британські спостерігачі зауважують, що Москва і Мінськ не можуть дійти згоди не тільки щодо вартості блакитного пального, а й щодо подій у Киргизстані і перспектив нового митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном.

Російське керівництво сердиться на президента Білорусі Олександра Лукашенка – він надав притулок поваленому киргизькому керівникові Курманбеку Бакієву, він хоче встановити економічні контакти з Заходом, він не танцює під російську сопілку, хоча його народ і змушений насолоджуватися його власними мелодіями. Так описує конфлікт коментатор німецького видання «Франкфуртер Рундшау». І якщо для російських націоналістів українці не є справжнім народом, то про білорусів взагалі немає про що казати, пише німецький оглядач і додає, що давно пора, щоб у російського концерну «Газпром» з’явилися конкуренти.

Урядова білоруська газета «Советская Белоруссия» серед причин конфлікту називає рішення Росії будувати обхідний газогін «Північний потік». Мовляв, через конфлікт із Мінськом російське керівництво хоче виправдати неграмотне бізнес-рішення.

Російська газета «Ведомости» зауважує, що обмеження російського транзиту через Білорусь може зачепити Литву, Польщу і Німеччину. Литва ризикує більше за всіх і, за свідченням представника Європейської комісії, у випадку повної зупинки транзиту Литва протримається «приблизно тиждень». Але оглядачі відразу ж нагадують, що в ЄС є запаси газу, і до того ж прокачати пальне через Україну замість Білорусі напередодні запропонував керівник українського уряду Микола Азаров.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG