– Росію останніми роками вважають усе більш скорумпованою – за останніми дослідженнями, вона опустилася на рівень, зрівнянний із Зімбабве. Президент Росії Дмитро Медведєв обіцяє нові кроки для боротьби з корупцією. Що чекає на цю країну?
– Росія якраз щойно попросила приєднатися до конвенції Організації економічної співпраці і розвитку проти корупції, і це надзвичайно позитивний крок із її боку. Але їм треба зробити дуже багато. Вони мають ухвалити закон, який зробить злочином корупційні дії російських компаній поза межами Росії. Це необхідно, і я сподіваюся, що вони це зроблять. Отож вони роблять багато дуже цікавих кроків. Це велика країна, роботи (для подолання корупції) в ній багато, і цікаво буде подивитися років через 2–3, чи цей тиск на російський уряд збережеться і чи підприємці, ті, хто намагається об’єднатися для боротьби з корупцією, продовжать ці дії. Думаю, ми побачимо певні позитивні результати.
– Чи щира російська влада в таких заявах? Чи досягне вона успіху в цьому?
– Важко сказати. Час покаже. Гадаю, що коли будь-яка країна робить заяви, коли ухвалює закони проти корупції, то треба дивитися, чи ці закони будуть втілені, чи будуть дотримуватися взяті зобов’язання. Дуже важливі з цього огляду в усіх країнах засоби інформації, а в Росії вони дуже цікаві. А їхня роль життєво важлива. Але так само важлива роль приватного сектору. Бо, поки приватний сектор продовжує пропонувати величезні хабарі, боротися з ними дуже важко. В такому разі дуже важко й тим, хто звик брати хабарі, сказати: «Ні, більше не хочу».
– Ви згадали про роль засобів інформації в Росії. Але бути в цій країні журналістом, який здійснює власне розслідування корупційних справ, доволі небезпечно.
– Тому я й кажу: необхідно, щоб різні частини суспільства робили кожна свою частину «домашнього завдання» і єдналися в цьому. Засобів інформації самих недостатньо. У такій глибоко скорумпованій країні журналісти вже гинули і гинуть і сьогодні. Тож сама лише журналістика цю боротьбу не витягне. Тому я й кажу, що треба залучати приватний сектор. Якщо є релігійні групи, їх теж треба залучити на свій бік, вони не можуть стояти осторонь. І громадянське суспільство має долучитися. Отож, коли ці групи збираються разом – особливо такі, як, наприклад, об’єднання промисловців, бухгалтерські асоціації, професійні організації юристів, суддів, – коли вони починають збиратися всі разом, то починає ставати все тіснішим і тіснішим і коло навколо тих, хто ще лишається скорумпованим.
