Доступність посилання

ТОП новини

Мандрівка із дзвонами Європи і Росії


Львів – Найгарніші мелодії дзвонів із 25 європейських країн, а також Росії, можна почути на унікальному диску з серії «Музична колекція Львова», виданому у місті Лева. Найдавнішими дзвонами експерти називають китайські «чжун», що датуються 3600–2000 роками до нашої ери. А в Західній Європі дзвони почали використовувати під час богослужінь, починаючи з VІІ століття.

У музичний збірник увійшли 76 мелодій найдавніших і цікавих дзвонів, які знаходяться у храмах і музеях європейських міст. Монахи зробили записи у 26 країнах.

За церковними переказами, історія європейських дзвонів пов’язана передусім з історією християнства, і саме польові квіти-«дзвіночки» стали прообразом церковних дзвонів.

Перші згадки про дзвони у Європі датовані VII століттям і звучали вони в італійських храмах. Скажімо, дзвони собору Святого Марка у Венеції є свого роду перехідними від південноєвропейського типу звучання до центральноєвропейського і вирізняються своїми переливами у звучанні.

Мелодії дзвону «лікують духовно і фізично»

У Європі дзвони виготовляли зі сплаву міді та олова, а згодом почали додавати залізо і подекуди срібло. Звучання кожного дзвону немов відтворює характер тієї чи іншої нації. Скажімо, відмінні голоси німецьких і грецьких дзвонів, чеських та іспанських, англійських і польських.

Отець УПЦ Київського патріархату Павло Кочкодан розповів, що у музеї в Кельні є дзвін, вилитий у 840 році, а в Загребі лунає дзвін своїм чарівним і теплим звучанням. У давньогрецьких дзвонах у монастирі три дзвони роблять багату гру звуків, у цій же ж країні є один із найбільших дзвонів у православному російському монастирі святого Пантелеймона. А в соборі святого Віта у Празі є найбільший дзвін Чехії (дзвін Зікмунд) вагою близько 17 тонн. У нього, як і в дзвін у Кракові, дзвонять вручну.

Півтора року працювала творча група у Львові над реалізацією проекту «Дзвони Європи». Адже кожну записану монахами мелодію необхідно було професійно опрацювати, наголошує автор ідеї і дизайну диску Юрій Лазаренко.

«Монахи передали священикам записані мелодії, ми потім над ними працювали. Старалась подавати дуже чітко інформацію, щоб люди розуміли, який це дзвін і де він є, чим він цікавий. Кожен дзвін має свій голос, який потрібно вловити, це голос кожної нації. Люди дуже схвально відгукуються про наш проект, бо він подобається і багатьом допомагає оздоровитись», – зауважує Юрій Лазаренко.

Існують теорії, що звук дзвону умиротворює людину, покращує стан її здоров’я, виліковує чимало недуг, зокрема, психічного характеру. Мелодії срібних дзвонів, скажімо, активізують стан людини; латунні допомагають тим, хто має проблеми з судинами; звуки бронзових дзвонів додають впевненості і впливають найкраще на людський мозок. Звісно, слухаючи церковні дзвони, потрібна передусім віра.

Російські дзвони вражають своїм звучанням

Наступним проектом з серії «Музична колекція Львова» буде диск із мелодіями українських дзвонів, зокрема, Святоюрського собору у Львові, Києво-Печерської лаври, Почаївської та інших святих місць. Є припущення, що на українських землях почали дзвонити у дзвони з другої половини ХІ століття, і походили вони тожі з теренів Західної Європи. А ось перша літописна згадка про дзвони на Русі датована 1066 роком, у Києві при Десятинній та Ірининській церквах.

За своїм звучанням українські дзвони поступаються тільки російським, вважать експерти. Вони кажуть, що в історичному аспекті найважливішими є 15 дзвонів кафедрального собору в російському Ростові. Вони мають найгарніше звучання у світі, бо завдяки своїй тональності можуть відтворити правильні музичні гармонійні дзвони.
  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG