Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 04:41

Попри сумніви, ЄС готує дипломатичну службу нового зразка


Брюссель – Незабаром Європейський Союз матиме нову дипломатичну службу. Це означає, що співдружність буде «озброєна» цілою армією послів і дипломатів, які у різних країнах світу відстоюватимуть її інтереси. Власне, замість представництв Єврокомісії буде створена мережа по суті повноцінних посольств Європейського Союзу. Нову дипломатичну структуру, або, як її називають, Європейську службу зовнішньої дії, очолюватиме Катрін Аштон, верховний представник ЄС із зовнішньої політики. Проте, хоча ця служба передбачена Лісабонською угодою, її створення затягується через позиції деяких держав та євроустанов.

Новий зовнішньополітичний орган із багатотисячним персоналом буде надто дорогим задоволенням. Такі сумніви висловлювало чимало європейських депутатів і політиків. Тому перший варіант проекту цього дипломатичного корпусу Європи був відкинутий.

Лідер Альянсу європейських лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верговстадт
Проте передбачена Лісабонською угодою Європейська служба зовнішньої дії зрештою знайшла підтримку між різними політичними силами. Причому, як пояснює лідер Альянсу європейських лібералів та демократів у Європарламенті Ґі Верговстадт, мова йде про досягнутий компроміс.

«Завдяки цьому компромісові буде створена ефективна та амбіційна служба. Спочатку в ній працюватимуть приблизно дві тисячі службовців і дипломатів, – каже євродепутат. – Згодом їхня кількість зросте до 6 тисяч осіб, які виконуватимуть дипломатичну місію у посольствах ЄС, що їх створять по всьому світі, та які відстоюватимуть єдину зовнішню політику».

Чи переважатиме Європейська дипломатична служба над «німецько-французьким дуетом»

Проте до поняття «єдина європейська зовнішня політика» у співдружності ставлення далеко неоднозначне. Нерідко вирішальним фактором у визначенні тієї чи іншої стратегії є позиція впливових країн-членів – наприклад, «німецько-французького дуету», як називають у дипломатичних колах спільні ініціативи Анґели Меркель та Ніколя Саркозі.

Так було і у випадку з Європейською службою зовнішньої дії, коли дехто з впливових політиків нарікав, що, мовляв, нині не час створювати ще одну велику структуру, до того ж надто дорогу для Євросоюзу.

Проте Ґі Верговстадт каже, що, навпаки, незалежна дипломатична служба допоможе заощаджувати європейські кошти.

«Я глибоко переконаний у тому, що єдина Служба зовнішньої дії коштуватиме Європі дешевше, ніж те, що ми мали донині, – тобто коли Єврокомісія та Рада Євросоюзу відстоюють кожен свою зовнішню політику. Безумовно, об’єднавши їх у єдину зовнішньополітичну службу, ми заощадимо багато грошей», – зауважує європарламентар.

«Своїх» дипломатів буде небагато?

Переговори між євроустановами щодо фінансування цієї дипломатичної служби нового зразка також завершилися успішно. Нині відомо, що вона утримуватиметься на кошти Єврокомісії під суворим наглядом Європарламенту.

Деякі країни мали надію влаштувати до Служби якомога більше своїх людей. Проте Європейський парламент висунув вимогу, щоб не менше від 60 відсотків її персоналу походило з числа європейських службовців, і тільки 40 відсотків складали представники національних дипломатичних кіл.

До того ж Катрін Аштон, яка очолюватиме цю службу, в таких важливих питаннях, як розширення ЄС чи гуманітарна допомога, буде зобов’язана ухвалювати рішення тільки спільно з єврокомісарами.

Щоб Європейська служба зовнішньої дії розпочала роботу, Європарламент іще має остаточно схвалити її на одному зі своїх пленарних засідань.

Бельгія, яка щойно розпочала головування в ЄС, обрала введення у дію Європейської служби зовнішньої дії за один зі своїх пріоритетів і має надію, що цей процес завершиться до кінця року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG