Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 18:40

Київ – Повернути маму з Італії вони не в силах, не сумувати за нею також, але їм можуть допомогти усвідомити, що, навіть коли мама далеко, вона любить їх і піклується про них. Спеціальний проект для дітей українських заробітчан підготували міжнародні організації за підтримки італійського уряду. На Буковині та Тернопільщині діти заробітчан, їхні вчителі та представники громадських організацій взяли участь у проекті, який за допомогою творчості допомагає їм збагнути важку родинну ситуацію.

Освітяни, місцеві чиновники, громадські активісти Чернівецької й Тернопільської областей на кілька днів стали хто акторами і режисерами, а хто художниками. І всі разом, під керівництвом українського режисера Олексія Кужельного та італійського продюсера Доменіко ді Руокко, поставили виставу за п’єсою «Синій птах» нобелівського лауреата Моріса Метерлінка.

Як пояснює ді Руокко, цю казку обрано невипадково: діти з так званих «дистанційних родин» створюють різні образи, розкривають характери різних предметів, відкривають довколишній світ – і шукають щастя в образі синього птаха.

Майже тисяча дітлахів у селах Нижні та Верхні Петрівці, у містечку Теребовля стала акторами і співпродюсерами вистави, каже режисер Олексій Кужельний.

«Ми шукали птаха у Теребовлі: була величезна зала, були діти від першого класу до зовсім маленьких. Ми отримали величезну насолоду! Потім ми потрапили у Нижні Петрівці: там була ще більша зала, і всі почувалися щасливими, із чудовими маленькими вітрячками, і вже їм закрутилося пір’ячко синього птаха», – пригадує він.

Креативна підготовка освітян

Учасники проекту у театрі «Сузір'я» ставлять виставу
А потім із українськими вчителями працювали досвідчені психологи: вони провели «творчі лабораторії», під час яких разом із дітьми малювали картини на тему міграції. За словами голови Чернівецького обласного управління по роботі з дітьми Юлії Яківчик, це допомогло дітлахам усвідомити явище трудової міграції, сформувати у них навички самостійного аналізу життєвих обставин.

«Дуже багато дав цей проект для розуміння вчителями цієї проблеми, тому що насправді воно сприймалось ніби в одному аспекті, а коли вони глибше і тісніше поспілкувалися з дітьми і збагнули, наскільки для дітей це здебільшого велика трагедія, – то, звичайно, і ці тренінги, і творчі лабораторії для вчителів дали дуже багато», – каже вона.

Італійський уряд усвідомлює і частину своєї відповідальності за долю дітей, чиї батьки працюють в Італії. Секретар Міністерства закордонних справ Італії Марія Ґрація та голова українського представництва Міжнародної організації з міграції Манфред Профазі вважають, що проблема заробітчанських дітей вийшла поза межі освітньої галузі.

За їхніми словами, ці діти, якщо їх не підтримати своєчасно, не усвідомлять своєї належності до суспільства, до громади і навряд чи зможуть бути щасливими, створивши власні родини. Дорослі – вчителі, громади – повинні показати їм шлях до синього птаха щастя, якого не обов’язково знайти – сам пошук також не менш важливий.

Доля заробітчанина: працювати в Чехії, мріяти

x

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG