Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:11

Прага – Європейські оглядачі висловлюють обережний оптимізм із приводу можливого позитивного впливу нового кредиту МВФ для Києва на українську економіку в цілому. Деякі впливові газети у Європі наголошують, що банківські експерти на Заході вже прогнозують посилення інтересу до українських облігацій та бажання деяких європейських банкірів купити боргові зобов’язання українського уряду. Експерти також зауважують посилення російської фінансової активності в України, коли Путін намагається спокусити владу Януковича на перший кредит в російських рублях. У газетах також інформують про фактично відкрите невдоволення в оточенні Московського патріарха Кирила тим, як українська влада «перестаралася» і фактично перекрила главі РПЦ можливість вільного спілкування з вірянами під час візиту Кирила до Одеси, Дніпропетровська і Києва.

Впливова лондонська «Файненшел Таймз» не виключає, що в разі схвалення у середу МВФ нового кредиту в розмірі 15 мільярдів доларів для Києва це може допомогти оживити українську економіку. Оглядач Роман Олеарчик інформує про можливість повернення української влади до спроби нового розміщення двомільярдного пакету єврооблігацій у Європі, після першої невдалої спроби кілька тижнів тому. І цьому сприятиме можливе схвалення 28 липня МВФ нового 15-мільярдного кредиту для українського уряду. Газета наводить також оцінки західних банківських експертів, котрі не виключають посилення інтересу з боку західних фінансових установ до українських цінних паперів і боргових зобов’язань уряду Миколи Азарова. Західні фінансові інституції схвально оцінюють ухвалення Києвом непопулярних і жорстких економічних кроків, направлених на скорочення бюджетних витрат, і це разом із новим кредитом МВФ є позитивним сигналом для ринку й міжнародних інвесторів. «Файненшел Таймз» також інформує про міжнародну кредитну спробу українського олігарха Ріната Ахметова, який розмістив на Заході майже 2 мільярди у єврооблігаціях і планує за рахунок цього посилити своє «стальне панування на ринку металу в Україні, котрий входить у 10-ку найпотужніших експортерів світу». Лондонська газета все ж не приховує, що, наприклад, українські банки перебувають ще у зоні великих ризиків після втрати у 2009 році понад 4 мільярдів доларів. «Файненшел Таймз» наголошує, що за аналізом Національного банку в Києві, понад 50 комерційних банків в Україні потребують додатково фінансової «ін’єкції» у 5 мільярдів доларів, щоб утриматися, так би мовити, «на плаву».

Турецька Hürriyet інформує, що Україна може вперше випустити міжнародні облігації в російських рублях, оскільки російський уряд Путіна планує разом із колишніми радянськими республіками вводити російську валюту як регіональну альтернативу американському долару. Тут ідеться про те, що за інформацією заступника міністра економіки України Валерія Мунтяна, Київ уже двічі обговорював із Москвою можливість продажу своїх боргових зобов’язань саме у російських рублях. За словами того ж Мунтяна, випуск українським урядом єврооблігацій приблизно на 60 мільярдів російських рублів ймовірний уже наприкінці цього або ж на початку 2011 року. Турецька газета також наголосила, що Росія створила спільно з Казахстаном і Білоруссю митний союз і гарантувала 75 відсотків регіонального фінансового фонду в розмірі 10 мільярдів доларів для допомоги сусідам.

Російська «Нєзавісімая газета» наголошує, що «в Києві патріарха Московського Кирила відокремили від вірян подвійним кордоном міліції». Видання також вважає, що третій за останні два роки приїзд Кирила до України «завершується в обстановці нагнітання пристрастей». Експерти кажуть, що цього разу уряд Януковича перестарався і «в Україні помітно поглибився міжцерковний конфлікт, посилилася агресивність у політиці й суспільстві». Також зазначено, що таким чином це «послаблює владу Януковича і відштовхує вірян від православ’я». Українська влада «фактично перекрила своїми надмірними заходами безпеки можливість Кирилу вільно спілкуватися в Одесі, Дніпропетровську і Києві». Це, як наголошує «Нєзавісмая газета», відзначив і сам глава РПЦ та його оточення.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG