Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 07:31

Варшава – Польські ліві розгортають суспільну дискусію про необхідність відділення держави від церкви. Поштовхом до дискусії стали резонансні події минулого тижня під президентським палацом довкола так званого «Смоленського хреста». Після цього інциденту про стан і перспективи стосунків польської держави та Римо-католицької церкви висловлюються провідні політики держави.

Найбільша польська ліва партія, Союз лівих демократів, розпочала збір підписів під зверненням свого лідера Ґжеґожа Наперальського до керівництва держави. У зверненні йдеться про обурення, спричинене подіями під президентським палацом. Мовляв, невдача влади, якій не вдалося перенести «Смоленський хрест» до костелу, – свідчення слабкості державних установ.

«Смоленський хрест» у Варшаві
Ліві твердять, що у Польщі не дотримується Конституція, яка гарантує однакові права віруючим та невіруючим. Завтра СЛД проводить у Варшаві віче на захист світського характеру держави.

Віце-голова парламентської фракції СЛД Томаш Камінський у коментарі для Радіо Свобода заявляє: «Настав час, щоб своє слово сказала рішуча більшість Польщі, та поміркована Польща, яка прикро вражена, обурена тим, що відбувалося під президентським палацом минулого тижня, яка вважає, що держава повинна бути світоглядно нейтральною і що такі ситуації не повинні ставатися».

Захисників «Смоленського хреста» віце-голова лівої парламентської фракції називає «групкою фанатиків». Він твердить, що ці люди «не повинні формувати образ Польщі всередині країни та за її межами».

На початку серпня в Варшаві відбулася сутичка захисників самовільно встановленого хреста пам’яті загиблих у смоленській авіакатастрофі, який назвали «Смоленським хрестом», із правоохоронцями. Консервативні середовища не дозволили забрати дерев’яний хрест із-під вікон президентського палацу й перенести його до одного з варшавських храмів, де вже є меморіал жертвам Катині, як уже було домовлено напередодні.

Ліві хочуть «європейських стандартів» у ставленні до релігії

Стосунки польської держави та Римо-католицької церкви регулюються договором із Ватиканом, так званим конкордатом. Та польські ліві вважають, що договір не діє.

Вони готують спеціальний документ «Проект світської держави», де хочуть показати, в яких саме сферах суспільного життя держава не відділена від церкви. На переконання польських лівих, у громадських місцях не повинні висіти розп’яття, а в державних школах потрібно скасувати уроки релігії.

Наперальський, голова СЛД, вимагає проведення дебатів на парламентському рівні та ухвалення відповідних законів, що розмежують державу і церкву «згідно з європейськими стандартами».

Праві вбачають у лівих прагнення наступу на Церкву


Із правого польського табору можна почути голоси, що Наперальський прагне стати «польським Сапатеро». Мовляв, цьому молодому політикові, який здобув значну підтримку виборців на недавніх президентських виборах, не дає спокою досвід Іспанії, прем’єром якої вже сьомий рік є 50-літній нині представник іспанських робітничих соціалістів Хосе Луїс Родрігес Сапатеро.

Спостерігаючи за розвитком подій навколо «Смоленського хреста», свої побоювання висловив Павел Лісіцький, редактор найбільшої польської консервативної газети Rzeczpospolita. Він вважає, що політика польських правих, які роздули емоції навколо «Смоленського хреста», може спровокувати у Польщі так званий «сапатеризм», тобто обмеження прав Римо-католицької церкви – так, як це в Іспанії зробив уряд Сапатеро.

Редакторові Лісіцькому відповів голова найбільшої правої партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Провину на поширення «сапатеризму» в Польщі він поклав на нового президента країни Броніслава Коморовського. Мовляв, саме Коморовський ініціював перенесення хреста з-під президентського палацу.

Один із провідних польських католицьких публіцистів Томаш Терліковський у коментарі для Радіо Свобода заявив, що твердження Ярослава Качинського значно перебільшене. «Ані «Громадянська платформа, ані «ПіС» – це не ті партії, які хотіли б чи намагалися вводити у Польщі будь-яку форму «сапатеризму». Боротьби з релігійними символами у Польщі не було і, сподіваюся, ще довго не буде», – каже він.

Терліковський вважає, що суперечка за «Смоленський хрест» насправді є боротьбою за пам’ять, дискусією про те, як саме вшанувати жертви смоленської авіакатастрофи. Наразі, каже публіцист, польське суспільство здебільшого маніфестує консервативні погляди. Проте він не виключає, що непорозуміння під президентським палацом можуть вплинути на зміну суспільних настроїв.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG