Енергетична верба, попри відсутність будь-яких шкідливих продуктів при згорянні, має високу тепловіддачу. Тонна диво-рослини замінює понад 500 кубометрів природного газу або 700 кілограмів бурого вугілля.
Верба росте у різних місцевостях Європи. Першими її почали використовувати як культуру Норвегія, Данія і Німеччина. У Швеції її плантації розміщені на 20 тисячах гектарів.
Учасник конференції, головний спеціаліст із питань енергії Вармінсько-Мазурської енергетичної агенції Лукаш Пшибильські розповів, що в його воєводстві вербу почали вирощують недавно.
«97 відсотків енергії в Польщі виробляється внаслідок спалювання вугілля, – зауважує він. – Тож країна має щось робити в цьому напрямі, і тут є шанс в енергетичних рослинах, найпопулярнішими з яких є енергетична верба, міскант, пенсільванська мальва, топінамбур. Верба стійка до кліматичних змін та рослинних хвороб, не вимоглива до угідь, але швидше росте на кращій землі. На жаль, люди ще не мають технологій збору цієї верби».
Шведські комбайни, пристосовані для збору й переробки на брикети енергетичної верби, поки що надто дорогі, тож нині багато польських фермерів намагаються косити її в молодшому віці власними силами.
Постає і питання збуту – деякі власники теплових підприємств недовірливо ставляться до нових енергетичних ресурсів. Але, вважають учасники зустрічі, необхідність використання нових енергоресурсів диктує час і вартість традиційних енергоносіїв.
На малородючих землях ростимуть «енергетичні гаї»
Учасники українсько-польської конференції з питань відновлювальної енергії у РівномуРівненщина в цьому плані не пастиме задніх, переконував гостей заступник голови облдержадміністрації Олександр Чуприна. В області є сто гектарів площ, непридатних для землеробства, каже він. Саме там і буде рости верба.
«У Зарічненському районі є землі, де газу немає, і не відомо, коли він там буде, там індивідуальні власники можуть робити собі невеличкі котельні. Там ми хочемо випробувати, щоб ця верба у нас запрацювала. Коли вона йде в ріст, її просто стрижи, як траву – і все. Але спочатку вона вибаглива. А саджанці, хто хоче цим займатися, просто роздадуть», – сказав Олександр Чуприна.
Для закупівлі саджанців місцеві депутати виділили з обласного бюджету 50 тисяч гривень і пообіцяли наступного року збільшити цю суму втричі. Експеримент впроваджуватимуть фахівці Рівненського інституту агропромислового виробництва Національної аграрної академії наук. Саджанці закуповують на Прикарпатті, де за рахунок енергетичної верби, зокрема, збираються економити ліс.
Тим часом рівненські депутати й науковці сподіваються, що вирощення вербових гаїв не лише сприятиме вирішенню проблеми з опаленням поліських містечок і сіл, а й сприятиме отриманню грантів від міжнародних організацій відповідно до Кіотського протоколу про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. До 2012 року рівняни планують висадити близько півтора мільйона саджанців енергетичної верби.
Верба росте у різних місцевостях Європи. Першими її почали використовувати як культуру Норвегія, Данія і Німеччина. У Швеції її плантації розміщені на 20 тисячах гектарів.
Учасник конференції, головний спеціаліст із питань енергії Вармінсько-Мазурської енергетичної агенції Лукаш Пшибильські розповів, що в його воєводстві вербу почали вирощують недавно.
«97 відсотків енергії в Польщі виробляється внаслідок спалювання вугілля, – зауважує він. – Тож країна має щось робити в цьому напрямі, і тут є шанс в енергетичних рослинах, найпопулярнішими з яких є енергетична верба, міскант, пенсільванська мальва, топінамбур. Верба стійка до кліматичних змін та рослинних хвороб, не вимоглива до угідь, але швидше росте на кращій землі. На жаль, люди ще не мають технологій збору цієї верби».
Шведські комбайни, пристосовані для збору й переробки на брикети енергетичної верби, поки що надто дорогі, тож нині багато польських фермерів намагаються косити її в молодшому віці власними силами.
Постає і питання збуту – деякі власники теплових підприємств недовірливо ставляться до нових енергетичних ресурсів. Але, вважають учасники зустрічі, необхідність використання нових енергоресурсів диктує час і вартість традиційних енергоносіїв.
На малородючих землях ростимуть «енергетичні гаї»
«У Зарічненському районі є землі, де газу немає, і не відомо, коли він там буде, там індивідуальні власники можуть робити собі невеличкі котельні. Там ми хочемо випробувати, щоб ця верба у нас запрацювала. Коли вона йде в ріст, її просто стрижи, як траву – і все. Але спочатку вона вибаглива. А саджанці, хто хоче цим займатися, просто роздадуть», – сказав Олександр Чуприна.
Для закупівлі саджанців місцеві депутати виділили з обласного бюджету 50 тисяч гривень і пообіцяли наступного року збільшити цю суму втричі. Експеримент впроваджуватимуть фахівці Рівненського інституту агропромислового виробництва Національної аграрної академії наук. Саджанці закуповують на Прикарпатті, де за рахунок енергетичної верби, зокрема, збираються економити ліс.
Тим часом рівненські депутати й науковці сподіваються, що вирощення вербових гаїв не лише сприятиме вирішенню проблеми з опаленням поліських містечок і сіл, а й сприятиме отриманню грантів від міжнародних організацій відповідно до Кіотського протоколу про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. До 2012 року рівняни планують висадити близько півтора мільйона саджанців енергетичної верби.
