Жителі Карпат ледве впізнають рідні краєвиди: останні півтора десятиліття ліс рубають суцільними масивами, вивозячи його за кордон на паркет і меблі, та залишаючи пустирища на багато гектарів. Вирубки тривають із 1990-х років, каже Володимир, житель одного з гірських сіл у Косівському районі Івано-Франківської області.
«Це дуже прибутковий бізнес. Найбільші рубки ведуться високо в горах: просто рубають технікою все, що є живого. Найкращу деревину вивозять, решту кидають на місці. Найжахливіша мені відома вирубка – буквально під Чорногорою, в бік Говерли її ведуть. Просто бриють гори начисто. А головне, що всім на це начхати», – обурюється місцевий мешканець.
Хто в ліс, хто по дрова...
Про активізацію лісозаготівель говорить і голова Замагорівської сільради Верховинського району Іван Кермощук. «На території сільради працюють і державний, і районний лісгоспи. За останні 10 років вони вирубали дуже великі площі, у порівнянні з попередніми роками. Це все планові вирубки, але вони згубно впливають на довкілля. Ми не пригадуємо таких весняних повеней, як зараз. У природі все пов’язано. Тож треба зменшувати обсяги», – каже він.
Замагорівська та інші сільські ради регіону звертаються до лісівників та контролюючих органів із проханням зменшити лісозаготівлі. Відповідей поки що немає.
Згубний вплив карпатських лісозаготівель на довкілля відзначає і виконувач обов’язків командира дружини з охорони природи «Зелене майбутнє» Наталя Шевченко. За її словами, минулорічну постанову Кабміну № 929 про обмеження вирубок просто не виконують, і навіть були спроби її скасувати.
«Суцільні вирубки сприяють повеням та ерозії, з оголених схилів сходить ґрунт. Але вже у 2009 році Президент подає на постанову № 929 до Конституційного суду, обґрунтовуючи свій протест неправильним вживанням у ній юридичних термінів. Цьому передували виступи комітету лісового господарства про те, що обмеження вирубок призведе до збитків і зменшення бюджетних надходжень. А проблему вирішити дуже просто: треба перестати сприймати Карпати як ресурсний потенціал. А треба заробляти гроші на їх туристичній привабливості», – зазначає Наталя Шевченко.
Поки екологи б’ють тривогу, начальник управління лісового господарства Держкомлісгоспу Володимир Романовський запевняє, що суцільні вирубки припинилися, темпи лісозаготівлі незмінні вже багато років, а площа лісів у Карпатах навіть збільшується!
«Останнім часом у Карпатах заготовляють 3 мільйони кубометрів деревини на рік, і цей показник не збільшується. Крім того, ми відновлюємо ліси, це роблять й інші користувачі. Тому їхня площа у регіоні з 1996 року збільшилася на 17 тисяч гектарів», – каже Володимир Романовський.
Експорт деревини до Європи: битий небитого везе
Вплив вирубок на повені останніх років представник Держкомлісгоспу заперечує. За його словами, навіть якби гори були повністю вкриті лісом, вони б не змогли втримати величезну кількість опадів, яка призвела до минулорічного лиха. Про це говорять і наукові досліди Інституту екології Карпат НАН України. Так, заступник директора Інституту Оксана Марискевич заявляє, що вирубування лісу не є основною причиною гірських повеней та зсувів, які викликані глобальними кліматичними змінами.
Водночас Україна має чи не найменше лісів у Європі: ними вкрито близько 14% території країни, а заповідними є менше третини з них. При цьому Україна продовжує експортувати деревину до Європи, заготовлюючи її у Карпатах та Поліссі.
(Київ – Івано-Франківськ – Київ – Прага)
«Це дуже прибутковий бізнес. Найбільші рубки ведуться високо в горах: просто рубають технікою все, що є живого. Найкращу деревину вивозять, решту кидають на місці. Найжахливіша мені відома вирубка – буквально під Чорногорою, в бік Говерли її ведуть. Просто бриють гори начисто. А головне, що всім на це начхати», – обурюється місцевий мешканець.
Хто в ліс, хто по дрова...
Про активізацію лісозаготівель говорить і голова Замагорівської сільради Верховинського району Іван Кермощук. «На території сільради працюють і державний, і районний лісгоспи. За останні 10 років вони вирубали дуже великі площі, у порівнянні з попередніми роками. Це все планові вирубки, але вони згубно впливають на довкілля. Ми не пригадуємо таких весняних повеней, як зараз. У природі все пов’язано. Тож треба зменшувати обсяги», – каже він.
Замагорівська та інші сільські ради регіону звертаються до лісівників та контролюючих органів із проханням зменшити лісозаготівлі. Відповідей поки що немає.
Згубний вплив карпатських лісозаготівель на довкілля відзначає і виконувач обов’язків командира дружини з охорони природи «Зелене майбутнє» Наталя Шевченко. За її словами, минулорічну постанову Кабміну № 929 про обмеження вирубок просто не виконують, і навіть були спроби її скасувати.
«Суцільні вирубки сприяють повеням та ерозії, з оголених схилів сходить ґрунт. Але вже у 2009 році Президент подає на постанову № 929 до Конституційного суду, обґрунтовуючи свій протест неправильним вживанням у ній юридичних термінів. Цьому передували виступи комітету лісового господарства про те, що обмеження вирубок призведе до збитків і зменшення бюджетних надходжень. А проблему вирішити дуже просто: треба перестати сприймати Карпати як ресурсний потенціал. А треба заробляти гроші на їх туристичній привабливості», – зазначає Наталя Шевченко.
Поки екологи б’ють тривогу, начальник управління лісового господарства Держкомлісгоспу Володимир Романовський запевняє, що суцільні вирубки припинилися, темпи лісозаготівлі незмінні вже багато років, а площа лісів у Карпатах навіть збільшується!
«Останнім часом у Карпатах заготовляють 3 мільйони кубометрів деревини на рік, і цей показник не збільшується. Крім того, ми відновлюємо ліси, це роблять й інші користувачі. Тому їхня площа у регіоні з 1996 року збільшилася на 17 тисяч гектарів», – каже Володимир Романовський.
Експорт деревини до Європи: битий небитого везе
Вплив вирубок на повені останніх років представник Держкомлісгоспу заперечує. За його словами, навіть якби гори були повністю вкриті лісом, вони б не змогли втримати величезну кількість опадів, яка призвела до минулорічного лиха. Про це говорять і наукові досліди Інституту екології Карпат НАН України. Так, заступник директора Інституту Оксана Марискевич заявляє, що вирубування лісу не є основною причиною гірських повеней та зсувів, які викликані глобальними кліматичними змінами.
Водночас Україна має чи не найменше лісів у Європі: ними вкрито близько 14% території країни, а заповідними є менше третини з них. При цьому Україна продовжує експортувати деревину до Європи, заготовлюючи її у Карпатах та Поліссі.
(Київ – Івано-Франківськ – Київ – Прага)
