Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 22:27

Нью-Йорк – Сполучені Штати вивели з Іраку останню фронтову бригаду, чим формально завершаться наприкінці цього місяця бойові операції. Американський солдат вигукнув з бронетранспортера репортерові: «Ми їдемо додому, ми перемогли… Війна закінчилася. Ми принесли Іракові демократію…» Але в Іраку ще залишаються американські війська, то ж чи не зарано стверджувати, що війна закінчилася, й проголошувати перемогу?

Виведено 100-тисячний фронтовий контингент. Залишається в Іраку 50 тисяч американських вояків, чиє завдання – бути, як підкреслює Пентагон, «дорадниками й помічниками» іракської армії, вишколеної американцями. Тим не менше, якщо виникне потреба, дорадники візьмуть зброю до рук. Тих 50 тисяч вояків, що залишаються, планують вивести з Іраку наприкінці 2011 року.

Ентоні Кордесмен, дослідник вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних студій, сказав в інтерв’ю газеті The New York Times: «Проголошувати перемогу й кінець війні значно популярніше, ніж …мати до діла з реальним станом речей. Іракська війна не закінчилася, і переможця в ній нема».

З його думкою перегукується спостереження британського історика Пола Роджерса, професора Бредфордського університету. Він вважає, що результати війни вельми відрізняються від очікуваних: «…Сподівання були такі, що Ірак швидко перетвориться на мирну прозахідну країну з ефективною та енергійною вільноринковою економікою. Натомість, після 100 тисяч жертв серед мирних жителів і 4 мільйонів біженців, ця дуже тривала війна залишила, принаймні на сьогодні, високий ступінь нестабільності і до того ж поточний політичний вакуум (в Іраку), бо досі не сформовано уряду після виборів, які відбулися майже шість місяців тому».

Війна без переможців?

За цією логікою, у понад 7-річній війні нема переможців, попри 4 тисячі 400 американських вояків, загиблих хто на полі бою, а хто від повстанських терактів по іракських містах, від мін, закладених край дороги, від снайперського вогню.

Але у цій нестандартній війні є, на думку аналітиків, і переможці, і переможені. Серед перших – іракські курди. Цей народ, пригноблений диктатурою, після повалення режиму Саддама осягнув автономії та відносної стабільності на північному сході Іраку.

Перемогу можуть святкувати також іракські шиїти. Їхня ісламська громада, що становить більшість іракського населення, упосліджена за диктатури Саддама Хусейна, стала політичною силою.

Зате переможеними бачать себе суніти. За старого режиму ця релігійна громада постачала лідерів диктатурі Саддама і, так би мовити, командувала парадом.

Але чільним переможцем, як вважає Пітер Бейкер, оглядач The New York Times, несподівано почувається Іран. Нагадаємо, що упродовж 80-х років минулого століття Іран 8 років воював з Іраком. Тепер, унаслідок повалення свого запеклого ворога Саддама Хусейна, Іран отримав регіональну стратегічну перевагу, а ісламська теократія Тегерана відтак стала користуватися істотним політичним впливом у Багдаді.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG