Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 22:45

Незважаючи на те, що Євросоюз спростив видачу віз громадянам України, біля посольств більшості європейських держав черги. Люди скаржаться на принизливе ставлення з боку працівників консульських відділів, а також на бюрократичні перепони.

За версією журналу «Кореспондент», який склав рейтинг найбільш недружніх посольств, негативний список очолює італійська амбасада. Наступні - дипломатичні представництва Бельгії і Франції. Серед найбільш ворожих посольств опинилися також грецьке, іспанське та чеське.

Неохайна анкета – привід для відмови у візі?

У Львові працюють два консульства: польське і чеське, – які видають українцям візи. За інформацією львівської кореспондентки Радіо Свобода, найчастіше мешканці Західної України, які звертаються у ці дипломатичні установи, скаржаться на черги і велику кількість документів, яку від них вимагають консульські працівники.

Генконсульство Польщі у Львові є рекордсменом серед інших дипломатичних установ щодо кількості виданих віз українцям, щоденно це понад 2 тисячі віз. До того ж, за моніторингами громадських організацій, саме польське консульство найменше відмовляє громадянам України у видачі віз. Однак українці скаржаться, що від них вимагають дедалі більшу кількість різних документів. Для прикладу, ціль поїздки туристична, а консульський працівник вимагає довідку з місця роботи, підтвердження про підприємницьку діяльність і сплату усіх податків.

І такі вимоги є законними, бо Візовим кодексом ЄС, який почав діяти 5 квітня цього року, передбачене право консульського працівника на власний розсуд має вимагати додаткові документи від громадян. Саме цей кодекс і ускладнює умови отримання шенгенської візи для українців. Іншою проблемою є величезні черги під приміщенням дипломатичної установи і продаж місць.

Генконсульство Польщі пообіцяло невдовзі відновити запис на прийом через інтернет, який був відмінений ще 2008 року. «Черги не буде. Ми хочемо якнайкраще обслуговувати українських громадян, поліпшити візову політику з Україною», - сказав консул Ришард Бялацкі.

Натомість біля генконсульства Чехії у Львові порядок і невелика, у порівнянні з польським консульством, черга. Це свідчить про те, що тут значно складніше отримати візу. Попередньо записавшись на прийом через інтернет, людина в призначений день отримує номерок і вже до обіду можна здати документи. Однак великий відсоток отримує відмову. А приводом для відмови може бути навіть неохайно заповнена анкета.

Львівські підприємці неодноразово заявляли, що через візові проблеми зменшується співпраця між Україною та Європою, бізнесмени шукають ділових партнерів у тих країнах, з якими немає візових труднощів.

Невмотивовані вимоги документів

Прискіпливо дивляться у посольствах на туристів, які вперше отримують шенгенську візу. Деяких після повернення з відпустки навіть просять приїхати в посольство і засвідчити, що вони повернулися додому, розповідає Катерина, представниця туристичної фірми. «Деякі країни – наприклад, Італія, Іспанія вимагають великий перелік документів. Всіх їх необхідно перекласти і нотаріально завірити. Якщо людина не може надати повний перелік документів, найімовірніше, їй відмовлять. Складно молодим дівчатам, які не працюють. До людей, які часто подорожують, більш лояльне ставлення – у посольстві бачать, що в людини вже були шенгенські візи», - пояснює вона.

Мінімум 10 із 25 посольств країн Шенгену нехтують встановленими кодексом правилами видачі віз. Такі дані комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції. Найбільш поширені порушення - це затягування процесу розгляду заявки та невмотивовані вимоги додаткових документів, говорить Андрій Парубій, член парламентського комітету в закордонних справах. «Така ситуація створює для Міністерства закордонних справ широке поле роботи. Те рішення, яке ми ухвалили - про поступове, поетапне спрощення візового режиму, воно не запрацювало в такій мірі, в якій сподівалася українська сторона. Усе одно ми є залежні від прямих переговорів з національними урядами, з керівництвом європейських держав. Тому будь-який проміжний варіант буде неповним. Ми переконані, що Україні треба прагнути до вирішення проблеми повністю і до скорочення шляху до безвізового режиму», - сказав депутат.

Спрощення візового режиму

Угода про спрощення візового режиму між Україною і ЄС набула чинності 1 січня 2008 року. В Угоді було встановлено фіксовану ціну візового збору, а для певних категорій громадян (близьких родичів,студентів, аспірантів, журналістів тощо) віза взагалі є безкоштовною. Проте співробітники посольств і консульських відділів часом нехтують цим документом, говорить Володимир Горбач з інституту Євроатлантичного співробітництва. «Західні посольства, знаючи про цю угоду, застосовують її лише тоді, коли українські громадяни нагадують їм про це. А просто так – ні. Це є недоліком саме в роботі західних посольств і це є недоліком української сторони в тому плані, що не всі громадяни України про це проінформовані», - зауважує експерт.

У візовому кодексі ЄС є необхідний перелік документів для отримання шенгенської візи, зазначає Дорота Дмуховська, виконувач обов’язків начальника консульського відділу посольства Польщі в Україні. «Всім відомо, які документи необхідно мати, щоб отримати шенгенську візу. Вони є на інформаційних стендах у всіх консульствах. Будь ласка, зберіть необхідний перелік цих документів, виконайте усі вимоги – і проблем з візою не буде. Якщо ми відмовляємо комусь у візі, ми надаємо також супроводжувальний лист із причиною відмови».

За даними експертів, співробітники іноземних посольств більш лояльно ставляться до росіян чи білорусів. Їм набагато легше, ніж українцям, отримати візу, оскільки ці країни, на відміну від України, не відзначаються масовою трудовою міграцією.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG