Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 19:48

Звільнити від податкового тиску одержувачів благодійної допомоги пропонує законопроект, який розглядає Верховна Рада України. Наприклад, зараз інвалід першої групи має віддати близько 15% вартості візка, якщо його подарує не родич чи друг, а благодійний фонд. Такі ж ситуації виникають в інших випадках отримання благодійної допомоги. Як зробити її доступнішою?

Українці не займаються благодійністю не лише через байдужість та обмаль державної підтримки доброчинних неурядових організацій. На заваді стає і податковий тягар. Причому, це стосується не тільки оподаткування тих, хто допомагає, а й тих, хто отримує допомогу. Так вважає експерт, який брав участь у розробці нового законопроекту про благодійництво, Максим Лациба. У центрі уваги цього законопроекту – саме одержувачі благодійної допомоги. Наразі їм доводиться платити податки і за одержані візки, і за інші послуги.

Податковий тягар, як камінь спотикання


Наприклад, відповідно до чинного законодавства, якщо громадянин у важкій ситуації отримав соціальну послугу (наприклад, консультацію або медичну допомогу) не в комунальній установі, а в благодійному фонді, він мусить за це сплатити 15% від її вартості, сказав Максим Лациба. «Тобто, якщо цьому громадянину допомогла держава, що дуже малоймовірно, не вистачає цих послуг, то він нічого не платить. Якщо це благодійник допоміг, то людина має сплатити податку ще близько 15% за те, що держава в себе не знайшла можливості йому допомогти», – пояснив експерт.

За його словами, в оподаткуванні доброчинної допомоги є свій неоподаткований мінімум. За будь-яку допомогу вище цього мінімуму слід доплачувати державі. «Наприклад, сьогодні, якщо громадянин опинився в кризовій ситуації (наприклад, повінь) він має право на звільнення від оподаткування допомоги. Але благодійник може йому дати в 2010 році, якщо порахувати, тільки 1220 гривень благодійної допомоги без оподаткування. Насправді, це дуже незначні кошти», – додав Максим Лациба.

Як саме зменшити податковий тиск?

Щоб благодійна підтримка була доступнішою, не треба винаходити велосипед, зазначають експерти. Вони закликають подивитися, як це регулюють за кордоном. У більшості держав ЄС та у Сполучених Штатах для благодійницької діяльності запровадили пільги. Наприклад, у Франції на 60 відсотків скорочують податки підприємств, якщо вони займаються доброчинністю. Підтримують також благодійницьку ініціативу приватних осіб. А в Україні податками обклали і їх, і тих, про кого вони дбають, зауважує фахівець Максим Лациба, котрий брав участь у розробці законопроекту про благодійництво.

Головне завдання нового законопроекту, каже він, є зниження податкового навантаження на громадянина – одержувача благодійної допомоги, а саме:

• подарунки від резидентів України інвалідам першої групи і дітям-сиротам звільняються від сплати податку з доходів фізичних осіб;
• громадянин отримує право включати витрати на лікування себе та своїх родичів до свого податкового кредиту;
• громадянин звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі вартості соціальних послуг, наданих благодійною організацією в рамках державних стандартів;
• звільняється від оподаткування благодійна допомога громадянам у розмірі 140% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Має бути мода на благодійництво

Киянка Ірина займається благодійництвом уже не один рік. Єдина умова допомоги – без посередників. Ірина не довіряє благодійним фондам, каже, що часті махінації дискредитували роботу цих установ. А на сприяння державних чиновників сподіватися не доводиться: у кращому випадку натрапиш на бюрократичну тяганину, а в гіршому зажадають сплати податку – або від самої дівчини, або від тих, кому вона допомагає.

«Основна думка – як зробити, щоб кінцевий споживач отримав ці книжки або інвалід отримав свій візок. Я повинна бачити, що ця людина їздить на цьому візку, а дитина тримає в руках ту книжку. Для цього в мене є друзі: ми сидимо, ми придумуємо якісь акції, ми робимо з якихось предметів передачу конкретним людям, – розповідає Ірина. – Я не люблю про це розповідати, тому що, зазвичай, усі питають: для чого тобі це треба?»

Більшість українців згадують про доброчинність лише напередодні Дня Святого Миколая, зазначають учасники Екуменічного соціального тижня, який триває у Львові. Вони посилаються на соціологічні опитування, які показали брак відповідальності українців перед тими, хто потребує підтримки, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода.

Учасники форуму зазначають: щоб заохотити заможних людей і середнього рівня достатку до благодійництва, потрібно запровадити на державному рівні пільги, а не оподатковувати гроші, спрямовані на меценатські проекти.

Нині в українському суспільстві немає розуміння необхідності допомогти іншій людині. А це є свідченням відсутності внутрішньої культури і духовності, вважає головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк.

На його думку, під час соціального тижня варто навчитись апелювати до людської совісті, щоб навчити людей благодійництва, щоб це стало модою для більшості тих, хто може допомогти.

Усі гламурні вечірки, дорогі автомобілі, за які можна врятувати не одну людину чи дати освіту талановитій дитині з малозабезпеченої родини, ніщо інше, каже Тарас Возняк, як наслідок важкого дитинства: «Все ще не можуть наїстися. Я розумію, що у них було тяжке дитинство. Це є вульгарний брак культури».

Секретар соціального форуму Ірина Кітура сподівається, що парламент таки ухвалить зареєстрований торік законопроект на підтримку неурядових організацій. Тоді кожен громадянин зможе стати благодійником, перерахувавши 2% податків зі своїх доходів конкретній соціальній інституції і таким чином долучиться до побудови громадянського суспільства. «Сподіваємося, що цей документ стане частиною механізму соціальної політики в Україні», – сказала вона.

В Україні уже створили національну мережу соціальних тижнів, а тому тема благодійництва підніматиметься в усіх українських регіонах, і своїм досвідом ділитимуться іноземні фахівці.

Популярність благодійництва у нас є значно меншою, ніж у більшості інших держав, констатує письменник, телеведучий Юрій Макаров. Щоб змінити таке становище, потрібні дії не лише держави (зокрема, стосовно податкових пільг), а й зміна свідомості людей – потенційних благодійників. «Коли хамство перестане бути провідною нотою життя. Коли зневага один до одного перестануть бути провідною емоцією і еліти перестануть демонструвати якісь надзвичайно смішні і вразливі ознаки своєї могутності – з того моменту цей поштовх душі може стати більш-менш загальним», – зазначив Юрій Макаров.

Україна посіла 150 місце зі 153 країн у «Світовому рейтингу благодійності», який оприлюднила найбільша британська благодійна організація Charities Aid Foundation (CAF). Очолили рейтинг Австралія і Нова Зеландія. У кінці списку: Україна, Бурунді та Мадагаскар. Про це повідомили «Українські новини».
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG