Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:43

Київ – Після передачі Києво-Печерської лаври у державну власність у Києві знову загострились дискусії, хто буде її справжнім господарем. На це місце нині претендує Українська православна церква (МП), яку підтримує керівництво Києво-Печерського заповідника. Однак керівники музеїв, що знаходяться на території Лаври, побоюються виселення. А опозиція звинувачує церкву у недбалому ставленні до пам’яток української культурної спадщини.

Бажання Кабміну виселити з території Лаври усі музеї та організації, діяльність яких не пов’язана з монастирем та Києво-Печерським заповідником, голова Комісії Київради з питань культури і туризму, депутат від БЮТ Олександр Бригінець пов’язує з політикою. Мовляв господарем Лаври де-факто хочуть зробити Українську православну церкву Московського патріархату як подарунок для Президента України.

«Всі знають позитивне ставлення Януковича до відповідної церкви, – каже Олександр Бригінець. – І для того, щоб догодити Януковичу, багато чиновників намагаються продемонструвати свою лояльність владі, а музеї стають заручниками цього».

Пам’ятка церкви чи держави?

Олександр Бригінець нагадує, що Києво-Печерська лавра є не лише церковною пам’яткою для православних, а духовною спадщиною усіх українців. Тому, за словами київського депутата, музеї не можна вважати сторонніми організаціями.

Стороннім відчуває себе Національний музей декоративного мистецтва, якому загрожує виселення. Його директор Адріана В’ялець просить владу вирішувати справи церкви не за рахунок музеїв.

«Ми робимо одну й ту ж справу, не повинно бути протистояння між церквою та музеями. Чи хочете ви, наприклад, не бачити творів Катерини Василівни Білокур років 5 чи 6, Марії Примаченко, українського костюму?», – запитує директор музею.

Справді, ухвалюючи свої рекомендації уряд не вказав, куди саме переселити музеї, що знаходяться на території Лаври. Ідея перемістити експонати до «Мистецького арсеналу» заморозилась, а коштів на оренду інших приміщень ніхто надати не готовий.

УПЦ (МП) не має, де молитися – архімандрит Варсанофій


Однак ініціатива щодо «музейного виселення» знайшла підтримку і в Міністерстві культури, і в гендиректора Києво-Печерського заповідника, і в УПЦ (МП). За словами казначея Лаври, архімандрита Варсанофія, церква потерпає від нестачі території.

«У нас нема де віруючим молитися, ми молимося просто на площі. Ви також повинні увійти і в нашу ситуацію, ніхто ж не турбується про церкву», – каже архімандрит. До слова, Києво-Печерська лавра розташована на київських схилах територією майже 30 гектарів.

На захист церкви став і Андрій Вінграновський, начальник державної служби з питань національного культурної спадщини. Хоча чиновник запевняє, що музеї виселяти не будуть, поки не знайдуться нові приміщення, він закликав захищати, в першу чергу, церковну спадщину.

«Києво-Печерська Лавра – це не гуртожиток. Це не якесь приміщення. Тисячу років тому ця земля отримала інший статус, з цього треба починати. – каже Андрій Вінграновський. – Українська духовність завжди спиралась на віру».

Збитки від церковників

Захист віри в УПЦ (МП) не передбачає збереження культурної спадщини. Про руйнування церквою українських пам’яток на території Лаври вказує Костянтин Матвієнко, колишній депутат Київради, а нині – експерт компанії стратегічного консалтингу «Гардарика».

«У церкві Різдва Богородиці на дальніх печерах петербурзькі реставратори зчистили 119 квадратних метрів живопису Квятковського. Зараз це замальовано під псевдовізантію. Куди поділись Демидівські плити з Воздвиженської церкви у Ближніх печерах? На превеликий жаль, церква далеко не завжди є достатньо висококваліфікованою культурною установою, яка здатна ставитись до нашого національного культурного надбання гідно», – зазначає Костянтин Матвієнко, який раніше очолював постійну комісію з питань культури і туризму в Київраді.

Міськрада Києва поки не розглядала рекомендації уряду щодо виселення музеїв з території Лаври, то ж остаточного рішення немає. Тим часом представники музеїв шукають захисту від влади та церкви серед громадськості.
  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2004 року. Редактор та ведуча програми «Ранкова Свобода». Редактор та ведуча новин. Народилась у 1981 році у Камені-Каширському Волинській області. Вищу освіту здобула у Волинському Державному університеті ім. Лесі Українки.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG