Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 06:43

В Україні позитивні герої зникли, а негідники нікого не слухають (європейська преса)


Прага – У європейських газетах не приховують, що нині Україну розглядають на Заході все більше через призму задобрювання Росії і втягування Москви у західний альянс, що буде одним із центральних питань Лісабонського саміту НАТО 19–20 листопада. Напередодні чимало оглядачів констатують, що навіть Польща сьогодні змушена бути прагматичнішою у зовнішній політиці, особливо після останніх політичних змін у сусідній Україні. У пресі також наголошують, що в Києві, в ситуації на межі дефолту, наростає хвиля «податкових бунтів».

Відоме чеське видання «Респект» оприлюднило детальний аналіз зовнішньої і внутрішньої політики Польщі на тлі її стосунків із Росією та великими державами Заходу. Автором статті є відомий аналітик, провідний автор лондонського «Економіста» Едвард Лукас. Цей експерт вважає, що у «сьогоднішньому образі Польщі у світі не все так похмуро», як дехто вважає, і наголошує, що «Польща нарешті перетворилася на країну, яка відіграє важливу роль у Європі». На думку Лукаса, «внутрішнього польського політиканства» все менше у політиці Варшави, і сьогодні «Польща починає вивчати правила вибудовування виграшних партій». Лукас сильно критикує поляків за так званий «ляпсус Закаєва», «цим, на його думку, Польща посилено вирівнює шлях Дмитру Медведєву». Автор статті в чеському часописі також розмірковує над деякими невдачами в політиці Польщі щодо своїх сусідів, зокрема, стосовно України. Тут, на думку Лукаса, Варшава стала жертвою свого ж власного ідеалізму, бо за свої старання в Іраку, Афганістані, за ризик у Грузії і активну участь у встановленні демократії в Білорусі та Україні... вона нічого практично не отримала. «В Україні позитивні герої фактично зникли, а негідники нікого не слухають. У Білорусі негідники все ще при владі і також нікого не слухають. Вищі представники Грузії були настільки бездіяльними, ледачими і непередбачуваними, що було навіть огидно». Тому, мовляв, і не дивно, що Польща тепер обрала прагматичніший підхід. Автор статті в «Респекті» резюмує: «Поляки вже не вважають себе рятівниками Європи, кому долею визначено врятувати Росію від чекістів, вирвати Білорусь із кігтів Лукашенка, привести Грузію до НАТО... і побудувати сильну, вільну і процвітаючу Україну. У всякому разі, не найближчим часом».

Член Європарламенту і віце-президент групи лівоцентристів, соціал-демократів, румунський лівоцентрист Адріан Северин вважає на сторінках брюссельського видання Euobserver, що «Україна знову повернулася на порядок денний ЄС». Автор не лише хвалить «проєвропейську позицію» Президента України Віктора Януковича і його «проросійський прагматизм, рятівний для Європи», а й наголошує на важливості підписання правлячою в Україні Партією регіонів угоди про співпрацю з групою соціал-демократів і ліво-центристів у Європарламенті. Останні, як запевняє Адріан Северин, «допомагатимуть Партії регіонів не лише налагоджувати діалог із ЄС, а й встановлювати клімат демократичної єдності в Україні».

Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що влада Президента Януковича, «перебуваючи на межі фінансового банкрутства, створює для себе реальну загрозу у зв’язку з наростаючими податковими бунтами в державі, коли впровадженням нового податкового кодексу уряд Януковича фактично стає на грань війни з мільйонами дрібних і середніх підприємців в Україні». Автор статті цитує експертів, котрі вважають, що «спроба Януковича перекласти небезпечні фінансові проблеми на плечі найбільш соціально активних громадян, які змогли останніми роками створити власний бізнес, може обернутися революцією, в перебігу якої з’являться нові політичні лідери України».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG